Кухонна стійка

Ти сиділа на кухонній стійці, в білій сорочці і в коротких темно-синіх джинсових шортах. А я, шукаючи цинамон між полицями темного дуба, відчувала твої океани на своїй напівзакритій спині. Я не дивлюсь, куди завгодно, тільки не тобі в очі. Навмисно. Бо готова згоріти заживо від жару твоїх дум. Я тебе відчуваю.
– “Ти завжди така?” – питаю.
– “Яка.. Така, Тіно?”
– “Приваблива..”
Підходжу ближче до тумб за твоїми ногами. Дивлюся. Чи-то на твої ноги, чи-то на відполіроване дерево. Клянуся собі, що не випалю сьогодні твої орбіти. Не припиняєш полювання, мене це заводить. Тягнусь до шафки, розташованої за п’ять сантиметрів від твого стегна. Відчиняю, беру те, що треба.
Випадково торкаюся твоєї голої ноги, по тобі стаєю бігають збуджені мурахи. Торкаюся ще раз. Навмисно. Проводжу гладкими пальцями від зовнішньої частини стегна до коліна. Я чую як ти томно дихаєш. Чую як тобі важко стримувати збудженість. Проводжу лівою долонею від внутрішньої сторони бедра, проводжу другою іншою стороною. Стаю між твоїми ногами. Розсуваю їх. Цілую там, де, провела. Розчепляю твою сорочку, не до кінця. Дивлюся на твої губи. Пускаю руки під неї, гладжу твою спину. Цілую твій м’язистий прес, цілую без останку, добираюся вище, розчепляючи інші ґудзики, ти без бра, я знаю, що ти зробила це для мене, знаєш, що це зводить мене з розуму. Досліджую долонями твій живіт. Цілую тебе під грудьми, між ними, я хочу тебе кохати, смокчу твої соски, вони мокрі і набряклі, твоє дихання переходить у стогони. Торкаюся губами, кусаю, зализую язиком твої ключиці, потім підборіддя, Боже. Так, я напишу там свої вірші, я скажу, що ти кохана мною. Цілуємо. Захоплюючи язики одна одної. Прижимаючись пухкими губами до вразливості. Я хочу кохати тебе. Хочу, щоб кров відливала ще довго від того місця. Ти береш мою руку і прижимаєш її до джинсової тканини, я масажую тебе через шорти. А потім ми не витримуємо і я ривками розстібаю їх, поки ти стогнучи спираєшся об стійку. Я засовую руку у твою білизну.
– “Ти мокра” – кажу, дивлячись у твоє лице.
– “Я тебе хочу, Тіна!” – видихаєш.                                                   Твій клітор набряк. Я хочу змусити тебе трястись. Опускаюся на коліна, знімаю з тебе все, що нижче поясу, а потім цілую його губами, смокчу, починаю масажувати язиком, ти трясешся, а я разом з тобою, притискаєш мою голову ще ближче. Зжимаю твої груди, по черзі. Я не зупиняюсь. Ти стогнеш, вимовляючи моє ім’я, бачу як тебе вигинає. Рухаю язиком швидше, а ти з глузду певне вже зходиш. Доходячи, ти хапаєш мене за локони, заплющуючи очі, благаючи на одному диханні, твоє тіло скорочується. Ти трясешся. Я підіймаюся, тримаючи твою спину, впиваючись носом у твоє волосся.

– “Люблю.. Я тебе кохаю, Юля, кохаю, Сонце”
Цілую вилицю, цілую під оком, в куточку уст, впиваюсь у твої губи, лагідно, глибоко.
– “Та ти все ж подивилась мені у вічі, кохана” – вимовила ти з мокрою посмішкою на лиці.
– “І згоріла..” – легко прижимаючись лобом до твого, цілую кінчик носика.