17

Маріель принесла каву для Тоні Старка та поставила на стіл. Вона дивилася на те, як геній активно розглядав папір, де було написано багато різних формул та щось постійно друкував на комп’ютері. Наскільки знала дівчинка, то зараз Старк впроваджує частину Джарвіса у свою компанію. Вона дивилася на формули та швидко все обчислювала в голові, і згадувала все що вона вивчала до цього.

— Ти щось хотіла? — запитав Тоні в неї.

— Ох, вибачте, — сказала дівчинка. — Здається у вас тут помилка. — Маріель показала на одну із формул. — Якщо зробити трохи інакше, то тоді Джарвіс буде набагато потужнішим.

Тоні дивився то на дівчинку, то на формулу, а потім сказав:

— Хм. Справді. Щось ще?

— Ні. Здається нічого. З того що я бачу все виглядає максимально добре. Ні, це все геніально! Ви справді геній, містер Старк.

— Дякую. — Тоні дивився на дівчинку дуже уважно, начебто хотів прочитати всі її думки.

— То я піду, — Вест усміхнулася. — Позвете коли знову буде потрібна кава.

— Звичайно.

Маріель ще раз подивилася швидко на весь папір, що лежав на столі та вийшла з кабінету. Вона не попрямувала до себе, а пішла робити собі каву. Вона їй була потрібна не для того, щоб не спати, а просто щоб насолодитися смаком.

За ці два тижні дівчинка так і не придумала, як буде діяти, щоб доказати містеру Старку, що їй варто довіряти й що він може з нею працювати, як з дорослою людиною.

Вона всі ці дні була зайнята тим, що працювала над Джарвісом, щоб пізніше, незважаючи ні на що мати доступ до нього і взагалі доступ до всіх технологій Старка, і щоб ніхто не зміг дізнатися про це. Маріель почувалася жахливо від таких дій, тому що це було якось нечесно до Тоні. Проте вона і не намагалася щось зробити йому, чи якось замінити його. Вона виправдувала себе, що то для битви з Таносом і більше ні для чого. Хоча до тієї битви прийдеться пережити ще багато чого. Вона обіцяла собі, що ні разу не використає все це для того, щоб нашкодити комусь чи для власних амбіційних цілей. Вона використає тільки для захисту. І щоб Альтрон в майбутньому не прихлопнув її та інших. Хоча можливо вона не все прорахувала і щось не догледіла. Проте час ще є. Ще можна та потрібно скільки всього зробити.

І ось тепер зробивши весь проєкт, який вона хотіла, дівчинка збиралася насолодитися смаком кави. Вона принесла каву разом з молочним шоколадом у свій кабінет та поставила на стіл. Сама сіла за стіл, та не відкриваючи ніякий записник чи ще щось, почала думати над тим що ще вона може зробити. Вона зробила ковток кави та згадала свій уявний записник де вона тримала всю важливу для себе інформацію. Дякуючи, пам’ять дозволяла так робити.

Отже, що вона зробила за свої тринадцять років? Закінчила школу, провчилася два курси в університеті, працює над своєю фізичною формою з самого дитинства для того, щоб можна було хоч трохи зрівнятися з найманими вбивцями. Найбільше вона налягала на біг. Щоб можна було убігти від всього. Вона не була впевнена у своїй бойовій майстерності, адже це саме важче що їй вдавалося в житті. Так, вона все запам’ятовувала, проте для чого запам’ятовувати всі стійки, якщо їй було дуже важко, а інколи навіть нереально, повторити все це в реальності. Вона багато разів бажала здатися, проте потім згадувала Чорні вдови та ненавидячи весь світ продовжувала.

Також їй вдалося стати асистентом самого Тоні Старка, майбутньої Залізної людини. Ну, і що, що вона поки що носить тільки каву йому? Маріель думала чи не зламати їй знову систему безпеки та вирішити ті задачі які б знайшла по лабораторіях, проте потім зрозуміла, що Старк буде в жаху, якщо вона ще раз так зробить. Йому це зовсім не сподобалося б. І по-друге, вона б тоді створювала зброю. А вона цього не хотіла. Хоча скоріше за все, якщо буде працювати зі Старком, то вона знову ж таки буде допомагати в створенні зброї, і вона навіть не знала як до цього всього відноситися. Все ж таки містера Старка не дарма називали Торговцем смерті. Коли вона проходила відбір, то не думала про це все. Проте вона б все одно скористалася цим шансом.

Про мораль вона буде думати пізніше. Зараз краще подумати про свій імідж серед людей. Про свій вплив на людей. Як його збільшити?

Дівчинка відкусила кусочок шоколадки та запила його ковтком кави.

Маріель знала ким хотіла стати. Вона не хотіла бути героєм чи ще кимось. Не хотіла ставати зброєю, проте різних злочинців чи завойовників Землі. Нехай цим займаються ті хто і мав цим займатися по канону. Вона хотіла стати не мечем, а щитом. Вплинути, зі своїми знаннями про майбутнє, так щоб було набагато менше загиблих. І перший крок – це чатурі в Нью-Йорку. Вона ще не знала що саме варто робити, проте вона має так вплинути на людей, ще до офіційних заяв, щоб вони самі пішли з майбутнього місця битви. Потрібно придумати щось. Проте для цього всього найголовніше мати вплив. Але який має бути вплив?

Маріель допила каву та доїла шоколад. Відклала чашку на край стола, упакування від шоколадки викинула в невеличке відро для сміття. Сама відкрила ноутбук та включила його. Що ж час перейти до дій. Час купити декілька акцій, які вона знала що виростуть в ціні та нарешті доробити всі ці лабораторні роботи.