Пролог

Те, що любила Еліс можна перерахувати на пальцях однієї руки: Океан Ельзи, хороше вино, запах жасмину, шоколадний торт з п’янкою вишнею та цькувати русню. Те, що вона ненавиділа б зміг перераховувати годинами: ранок, погану каву, сирени, сонце, бо воно світить, хмари, бо не видно сонця, мити посуд, особливо каструлі та сковорідки, карантин, війну, це місто і русню. Але більше за русню Еля ненавиділа мене….

Еліс була з першого погляду тою самою панянкою з пісень Жадана, але поживши трохи з нею під одним дахом, то можна зрозуміти, що вона мріяла бути дівчиною з пісень Вакарчука.