Крок вперед

***

Кров. Ніч. Місто. Відкриття нової клініки.

Сьогодні о 12:00, знову було скоїно масове вбивство. І знову поліція в ступорі. Немає ніяких доказів, окрім одного. Записка. Чортова записка. Таких в поліції уже двадцять п’ять. І всі ці записки складаються з одинакових  фраз:
” Та прийде наше краще майбутнє! Звільняйтесь і вознесітесь! В ім’я світу! В ім’я Диявола!
І пропащі Демоги починають співати!”

І  це вже двадцять п’яте масове вбивство. В народі вбивцю прозвали як Диявол. Він ніколи не залишав доказів, тільки одну записку.

Найти Диявола доручили Леві Аккерману та його команді.
Він найкращий із всіх, але й маніяк не промах. Чи вдасться Леві найти його? Як довго будуть тривати пошуки?

Всі події відбуваються в Україні, після закінчення війни з росією в 2022 році. В ній перемогла Україна, тому росія виплачувала компенсацію. Плюс допомога інших країн і ось на дворі 2034 рік, Україна повністю відбудувалася і стала другою країною в світі після Америки в економіці. Але з кріміналістикою поки що все погано.

Жителі цієї країни жили спокійно всі ці роки, але їм не пощастило, з’явився Диявол. Жителі України, знову забули, що таке спокійне життя..

Від його рук страждають всі. Воєнні, поліцейські, врачі, мирні жителі. Там де з’являвся він, приходить смерть.

Довго ніхто не міг зрозуміти як можливо провернути стільки вбивств? На його плечах  більше  тисячі вбивств. Можливо в нього були союзники?

Ще один виклик, ще сотні смертей, а вони навіть не наблизилися до розгадки. Коли поліцейські з капітаном та його командою прибули на черговий виклик, заходячи в клініку, замітили людину на стільці по серед кімнати в якій хвилин двадцять назад був масовий розстріл та вибух на верхніх поверхах. Нажаль ніхто не зміг втекти від смерті, всі хто був в будівлі померли від рук Диявола та його Демонів.

-Ох, ми нарешті зустрілися, Леві- проголосила жінка.- Тобі подобається те що я накоїла? Ой, тобто ми. Як бачиш я не одна, в мене є багато сильних людей, можна навіть сказати, що є ціла армія. – посміхалась як божевільна, але через маску ніхто не побачив її посмішку,а ось очі видали те, що вона посміхається. – Ох, яка жалість, в мої плани не входило вбивати стільки жалюгідних людей, але вони самі вирішили сюди припертись. Мені здавалося, що ви ,Леві, більш розумний, я вам стільки вже підсказала.- Секунда і жіноча фігура вилетіла з приміщення через вікно, завдяки   ППМ(Пристрій просторового маневрування).

Через секунд п’ять  капітан  оклимався.

-Чого стоїте?! В погоню!- Диявол була уже  далеко, але капітан та його команда не здавалися і продовжували погоню. Вона була не довгою, жінка швидко скрилася від них. – Чорт ми не зловили її! Була така можливість!- Чоловік був в ярості.

– Капітан, ми ще піймаємо її! Ми тепер просунулися на шаг вперед!- Підішла до Леві миловидна дівчина.

– І в правду, але  нам не сильно допоможе те що вона жінка. Але, це маленький крок вперед.- усміхнувся капітан.- Повертаємося в головний штаб.

Що ж таке ППМ?

ППМ- являє собою набір екіпіровки, що забезпечує неперевершену рухливість під час битв та переміщенні в повітрі . Сам по собі механізм виконаний у вигляді безлічі тугих ремінців, що оперізують практично всю поверхню тіла. Однак, навіть незважаючи на можливість забезпечення того, хто використовує високу швидкість, при використанні ППМ існує ризик перенапруги м’язів, тому потрібна наявність певної фізичної сили для оптимального використання даного пристрою.
Механізм також складається з:
•Рукояток.
•Гарпунних захоплень.
•Газового механізму, виконаного із сталевого дроту рушійного вузла .

Найпростіший з варіантів використання це: визначення потрібного вам місця, потім приведення в рух гарпунних захватів, задіяння газового механізму і, зрештою, переміщення до певного місця. Після чого захоплення можна відчепити і продовжити рух. Однак, як правило,  необхідно вміти швидко переміщатися з місця на місце, щоб орієнтуватися в просторі.  Краще всього використовувати ППМ в містах, так як можна легко зачепитися за багатоповерхівку.

***

*В головному штабі*

Леві та його команда прибула в головний штаб. Капітан надав наказ команді розійтися по кімнатах та відпочити. Так як вже було пізно. Около четвертої ночі.

А сам направився до командора Ервіна. Знав що не спить. Ось через хвилин десять він стояв около двері в кабінет командора. Постукавши три рази, він почув коротке:

-Заходь.- Ервіну було не важко догадатися хто це. В такий пізній час до нього могли навідатися  тільки двоє людей. Майор Ханджи і Капітан Леві.

Зайшовши в кабінет Леві відразу оглянув обстановку оком, замітивши дві особи, він одразу направився на своє короне місце на дивині, з правого боку командора. Ханджи сиділа напроти капітана.

-Навіщо я тобі знадобився? Уже пізно для простого візиту, да і тобі потрібно відпочити.- зразу почав свій монолог Ервін.

-Ми дізналися, що Диявол це жінка, а точніше дівчина. Років з 15 до 17. Брюнетка.- чітко та швидко промовив капітан.

-Що? Це дівчина? Ти впевнений в її віці?- Майор перебувала в короткому шоці.

-Ханджи, я не сліпий, це точно дівчина. В віці я не впевнений, але якщо брати середньостатистичне тіло дівчини в період цього віку, то вона цілком підходить, да і голос як у соплячки.- згадавши її слова по тілу пробігли мурашки.

-Леві, в такому ти ніколи не помилявся, я тобі цілком довіряю, тому продовжуй вести рослідування. Але як ти побачив її? Вона не встигла втекти?- цієї деталі не розумів Ервін, вона завжди пропадала, до того  як слідчі приїдуть.

-Вона на нас чекала. Диявол хотіла показати, що вбиває самотужки. Так як бачите, їй прикро, що ми думаємо, що їй хтось допомагає. І сказала, що дала вже багато підказок.- на декількі секунд чоловік задумався.- Ервін, надай наказ щоб завтра мені принесла всі записки.- Піднявшись з  місця капітан швидко вийшов з кабінету, направившись до себе в кімнату.

-Тепер розумієш чому я  доручив це завдання саме йому. Він вже щось придумав- схвалено кивнувши, він направив свій погляд на майора.

-Тепер розумію.- по доброму  усміхнулася жінка. -Так ось, чому я прийшла. У нас закінчуються деякі запаси, я написала все в рапорті.

-Я перегляну пізніше, ще щось?- запитав чоловік.

-Так. Питання.- ненадовго жінка зупинила свій монолог.- Нам ще довго прийдеться працювати разом з поліцією? Чому вони не можуть передати цю справу повністю армії? Вони нас тільки задержують. Да і Леві не подобається з ними працювати, у нього є своя команда і цього хватає, невже вони такі тупі?- вже у відкриту жестикулювала і показувала своє невдоволення жінка.

-Вони нам не довіряють. Точніше не хочуть довіряти, так як коли ми розкриємо цю справу, всіх їх буде чекати премія і підвищення. Еронічно виходить.- Ервін сів біля жінки.

-Боже! Вони мене вже дістали! Розкриваємо ми справу, а отримують все вони! – жінка закинула руки назад за голову і потяглася – Ервін, за що нам це все? Ех..я так втомлююся, не можу  представити настільки Леві.

-Я теж, він може днями і ночами не спати, лиш би закінчити цю справу. В цьому весь і він- усміхнулся командор.

– Тут і не посперечаєшся- лягла головою на коліна Ервіна.- Надіюся він пішов спати.

*В кімнаті капітана*

-Якщо вона і справді давала підказки, то це може бути тільки в записках- не виходил зі своїх роздумів- А якщо..-  Зайшовши на ноутбуці в Google Maps, почав пристально дивитися на ті будівлі  на які були скоєні підриви та напади , а ось те що він і шукав. Послання. Кожні декілька  будівель означали   одну-дві букви. І ось він зміг прочитати фразу.
“Гра в кота і мишку почалася, а якщо чесно, то мені просто нудно.
P.S твій диявол”

-Нудно? А вбивати людей весело? Вона просто божевільна! Ладно, записки вже в ранці розберу, зараз потрібно зайнятися паперовою роботою.- Ось і почалася робота яку всі ненавидять

ох*В логові Диявола*

-Мда, я думала мене спіймають бистріше чим я почну “писати” нове послання.- розляглася  на дивані- Що ж тато, ось і моя помста почалася. Як думаєш коли Леві спіймає мене? Що буде коли світ дізнається, що Диявол це проста школярка?Ех, прям бачу новини Диявол- це Елеонора Арлет. Шестнадцятирична дівчина. Але все ж таки смішно виходить, тато- герой, воєнний який “пожертвував” собою за ради свободи, та помер на поєдинку в Маріуполі забравши з собою більше тисячі окупантів. Мама-лікар герой, який перебував на гарячій точці під час війни, пожертвувала собою за ради здоров’я інших. Брат- відомий на весь світ лікар, врятував багато людей, які постраждали від рук Диявола. Ну і я- небезпечний терорист, вбивця, маньяк, одним словом диявол. Як говориться, в сім’ї не без виродка.- на обличчі Елеонори з’явилася зловісна усмішка- “У тебе немає права на помилку. Або вб’єш ти, або вб’ють тебе” Таке правило засіло у мене в голові. Насправді це перестало бути просто правилом після п’ятого вбивства. Тоді я зрозуміла, що вибір було зроблено.
***
Переодягнувшись, та заховавши ППМ, дівчина направилася додому, повернулася вона десь приблизно через хвилин сорок. Успішно не потрапивши не на які камери, дівчина з спокійною душею направилася в квартиру. Як все таки добре коли не встигли поставити нові камери.

Вже в квартирі вона переодяглася в піжаму, щоб все було реалістично.

Дівчина зайнялася домашньою рутиною, прибрала квартиру, приготувала сніданок, зайнялася прасуванням. Коли все було зроблено Елеонора, пішла дивитися телевізор, сіла на диван та взяла пульт.

-Ну що, гра почалася. Бум!- дівчина натиснула на пульті кнопку увімкнення
телевізора і водночас в декільках будинках стався вибух, і в будинку дівчини також. На десятому і п’ятнадцятому поверсі, квартира дівчини також постраждала, але не сильно, так як знаходилася на сьомому поверсі. Що дивно, так те що дівчина майже не постраждала, лише декілька царапинок та доволі глибокий поріз між ребрами, так як осколки з вікон потрапили на дівчину, їй пощастило, що не постраждали органи. Але все ж таки дівчині цього хватило, щоб впасти в безпам’яство, через велику втрату крові.