Мені треба твоя допомога

Мені треба твоя допомога
‐ А-ало Санс. Доброї ночі…ем…
– АААЕЕЕЕХХХГ – роздалося з трубки голосне позіхання
– ЯКА ВОНА ВБІСА ДОБРА, ЕЕАААХХХ, ТИ РОЗБУДИЛА МЕНЕ…СКАЖИ ЩО ЦЕ ЩОСЬ ВАЖЛИВЕ, ІНАКШЕ Я ТЕБЕ ПОКУСАЮ, ХЕХЕХ – голос нарешті перестав бути таким сонним.
– мені треба твоя допомога…
– З ЯКОГО ДИВА Я МАЮ ТОБІ ДОПОМАГАТИ ПИРІЖОЧОК?
– Санс, не будь жопою. Мені немає кого попросити, прошууу тебе!
– ОХ, НУ ОК. ТИ МЕНЕ ЗАІНТРИГУВАЛА. ОДНА МАЛЕНЬКА ПОСЛУГА. ЩО ТАМ В ТЕБЕ?
– я ..мм..ну діло в тому, що…
– МММ? МЕНІ ПО СЛОВУ З ТЕБЕ ВИТЯГУВАТИ? ТРЕТЯ ГОДИНА НОЧІ!
– м-мене причавило…
– КГМ, ПРИ…ЩО? А Я ТУТ ДО ЧОГО?
– мене причавило твоїм …братом…
– БО, ХЕХ, Я РАДИЙ, ЩО В ВАС НАСТІЛЬКИ ВЕСЕЛО… АЛЕ Я НЕ ХОЧУ БРАТИ УЧАСТЬ В ВАШИХ    КГМ    ІГРАХ
– Саааанс, я серйозно, він тяжкий, я не можу зрушити його з місця, ми на підлозі і він…
– З НИМ ВСЕ ДОБРЕ?! ДЕ ВИ?
– в нього вдома, ми…
Не встигла навіть речення закінчити, кинув слухавку.
Цікаво як далеко він живе? Стоп, а як же я йому двері відчиню, надіюсь в нього є ключі. Не встигли ці думки пронестися в твоїй голові як перед носом з’явилися блакитні капці-зайчики розганяючи в повітрі фіолетові іскри.
– дідько, що це було? Санс, де ти взявся?
Оцінивши ситуацію і зрозумівши що брат його живий і здоровий, він пройшов до дивана і подзвенів пустою тарою.
– ХАХ, БРАТИК НІКОЛИ НЕ ДРУЖИВ З АЛКОГОЛЕМ.
– Сааанс?
– ХММ, ЯКЩО ТЕБЕ ВСЕ ВЛАШТОВУЄ, Я НЕ ПРОТИ ОБСУДИТИ ЗАРАЗ МОЖЛИВОСТІ МОЄЇ МАГІЇ. АЛЕ ТОБІ ПРИЙДЕТЬСЯ ВИБРАТИ ЩОСЬ. Я ОБІЦЯВ ТОБІ ЛИШЕ ОДНУ ПОСЛУГУ. – хитро прищурився монстр закидуючи ногу на ногу вмостившись на дивані.
– ти лишиш свого брата лежати на підлозі? – в надії зіграти на братській любові запитала ти, дуже цікаво було почути розповідь, одне слово магія викликало мурашки.
– ДУМАЮ ЙОМУ НА ТОБІ КОМФОРТНО)))
Ти скрипнула зубами.
– я вибираю свободу
Скелет з єхидною посмішкою піднявся з дивана і з скреготом фиркаючи і бубнячи під ніс щось типу *треба було тебе в дитинстві менше кормити молочним, дилда* вложив мирно сплячого брата на диван.
Ти наче сквіші почала приймати свою форму, гиги. А якщо серйозно то всі кінцівки затерпли і з відновленням можливості ворухнутися повернулася і чутливість, впершись на лікоть ти ойкнула і впала назад на підлогу добряче приложившись потилицею. Поки ти сичала від болю і рахувала зірки що кружляли в очах Санс з явною зацікавленістю в очах присів біля тебе навпочіпки і тикнув в твоє бедро пальцем.
– шшшшшсссс – твердий тичок відчувся уколом ножа і ти скрутилась клубочком підтягуючи з допомогою рук які вже почали слухатися коліна до підборіддя
– СКІЛЬКИ ТИ ПРОЛЕЖАЛА НЕРУХОМО ЩО ТЕПЕР НАГАДУЄШ КОЛОДУ?
– півтори години
– ОМГ, МЕНІ ШКОДА СВОГО БРАТА ПТАШЕЧКА, ПЕРША ЛЮДИНА НА ЯКІЙ ВІН ЗАСИНАЄ ВИЯВИЛАСЬ КОЛОДОЮ. ПФ This was a really BAD BED TIME. ХАХАХ
– на що це ти натякаєш?
– НУ МАЛА, НЕ КАЖИ ЩО ВІН НЕ ПРОПОНУВАВ ТОБІ ПОГРАТИ В КОСТІ – відчувши як починають палати його щоки Санс перемістився тобі за спину і ти відчула як тебе припіднімає і притискає до чогось теплого костяна рука, а інша рибкою просковзує під коліна. Не встигла ти усвідомити і запротестувати як тебе вже несли на кухню. Не довго думаючи Санс прямо з тобою приКостився на табуретку.
– Санс
– ЩО?
– що ти робиш?
– ТРИМАЮ ТЕБЕ
– я не хочу сидіти в тебе не колінах,  відпусти мене
– Я НЕ ХОЧУ ПІДНІМАТИ ТЕБЕ З ПІДЛОГИ ЗНОВУ. ЗНАЄШ, Я ЗАНАДТО ЛІНИВИЙ І ВЖЕ ВИКОРИСТАВ СВІЙ ЛІМІТ ПРИСІДАННЬ НА СЬОГОДНІ
– я не впаду  – завозилася ти відчуваючи тепло від твердих тазових костей п’ятою точкою
– В ЧОМУ ПРИЧИНА ПИРІЖОЧОК? – пролунав тихий баритон над лівим вухом і на плече лягло гладке підборіддя, скосивши очі тобі вдалося побачити чорний провал між носовими кісточками та блиск гострих зубів показаних в посмішці.

 – я… – конвульсивно здригнувши плечима ти ковтнула слова. Страх зковував, губи пересохли.

– ТИ БОЇШСЯ? ЦІКАВО… – Санс нахмурився – І ЩО САМЕ ТЕБЕ ТАК ЛЯКАЄ?
З цим неможливо було нічого вдіяти, ти не могла видавати з себе жодного слова, ти знала що насправді страх неймовірно дурний, але нічого не могла з цим зробити, так і не сказавши нічого лише уривисто облизнула сухі губи та нервово стрельнула поглядом на білі ікла. Скелет прослідкував за твоїм поглядом. -НЕ МОЖЕ БУТИ -іронічно вигнув надбровну дугу він – ТИ СЕРЙОЗНО? – Ти почула тихий смішок- НЕВЖЕ ТЕБЕ ЛЯКАЮТЬ МОЇ ЗУБИ?
Тепер тобі було соромно. Жар прилив до щік фарбуючи їх червоним. Санса твоя реакція насмішила ще більше. Спиною ти відчувала як ходором ходить його грудна клітина здригаючись від беззвучного сміху. Закривши лице руками ти бачила через пальці як монстр витирає сльози з куточків очниць. – ОХ БО, ТИ ПОТІШНА, Я ДАВНО ТАК НЕ СМІЯВСЯ! – помітивши твоє зніяковіння та ссутулені плечі Санс фиркнув та пересадив тебе на стілець навпроти. Віднявши руки від очей він дружелюбно заглянув в лице.
– КХЕМ, НЕ ПАМ’ЯТАЮ КОЛИ ВОСТАННЄ КАЗАВ ЩОСЬ ПОДІБНЕ… НАПЕВНЕ КОЛИ ПАПІРУСУ БУЛО РОКІВ 14…АЛЕ… САМИЙ КРАЩИЙ ВАРІАНТ БОРОТЬБИ ЗІ СТРАХОМ ЦЕ БЛИЗЬКИЙ КОНТАКТ З НИМ
– я не хочу контактувати з твоїми зубами! – випалила ти; це викликало новий вибух сміху зі сторони монстра
– Я НЕ БУДУ ЇСТИ ТЕБЕ, ВІДКУСУВАТИ ПАЛЬЦІ ЧИ ЩО ТИ ТАМ СОБІ НАПРИДУМУВАЛА. – Санс похитав черепом – ОБІЦЯЮ ХАХ
Ти фиркнула, було все ще страшно, і соромно, страшно соромно.
– НУ ЩО ТИ ГОТОВА ПОДОЛАТИ СВІЙ СТРАХ?
Кивок
– АХЕМ… – Санс повертівся на табуретці вмощуючись зручніше – НАСПРАВДІ МЕНІ ТРОХИ НЕ ПО СОБІ. Я ЩЕ НІКОМУ НЕ ДОЗВОЛЯВ КОЛУПАТИСЯ В СЕБЕ В РОТІ, АЛЕ ЩО НЕ ЗРОБИШ ДЛЯ ДРУГА – сконфужена посмішка нагадала тобі про те, що перед тобою жива особистість, в якої теж є почуття і переживання і стало якось … легше, тим паче тебе щойно назвали другом.
– НУ ДОБРЕ, МОЖЕШ ДИВИТИСЯ І ТОРКАТИСЯ, АЛЕ Є ОДНА ПРОСЬБА- Санс прищурив очі видавши нето смішок нето хмикання – ЗА ЯЗИК НЕ ТЯГНУТИ! – Ти округлила очі – ЩО?! ХТО ЗНАЄ ЩО В ВАС В ЛЮДЕЙ В ГОЛОВІ!…. МОЖЕ ТЕБЕ І ЯЗИК МІЙ ЛЯКАЄ! – і скорчивши гримасу він висунув фіолетового язика і зморщив носову кісточку.
Напруга що ще відчувалась між вами розлетілась на уламки і розтала в повітрі. Санс знов широко посміхнувся і глибоко вдихнувши розімкнув щелепи демонструючи ряди гострих білих зубів.
Поверхнево дихаючи ти прихилилася ближче розглядаючи схожі на акулячі ікла. Зіниці санса зникли і якби не тихе дихання то його можна було прийняти зараз за моторошну інсталяцію до хелоуіну. Глянувши та оцінивши так відкрито сидячого перед тобою монстра в домашній темно сірій футболці, шортах з смужками та в капцях-зайчиках ти зрозуміла що страх відступає. Холодними пальцями провела по краю різців-не такі вже й страшні, спробувала натиснути пучкою на гострячок нижнього ікла.
– ЕЕ УИ АХУЙ АХЕІІ
від неочікуваності палець смикнувся і пучку кольнуло легким болем
– Що?
– КАЖУ, В ТЕБЕ РУКИ ПАХНУТЬ СПАГЕТТІ. – повторив Санс закриваючи рот та ковтаючи слину, скривившись він запитав: – ВИРІШИЛА КРОВ’Ю СВОЄЮ МЕНЕ НАПОЇТИ, Я ТОБІ НЕ ВАМПІР ЯКИЙСЬ!
В очах його блиснув вогонь думки і він схопив тебе за руки: – ТИ НАПОЇЛА МЕНЕ СВОЄЮ КРОВ’Ю, О МИЛА МОЯ, ТЕПЕР МИ ПОВ’ЯЗАНІ НАВІКИ СВЯЩЕННИМИ УЗАМИ. ЦЕЙ РИТУАЛ  ЗДАВНА ВИКОРИСТОВУВАВСЯ МОНСТРАМИ ДЛЯ ПРИВ’ЯЗКИ ДУШ. ТЕПЕР МИ НАВІКИ РАЗОМ! – його голос дрижав,  а ти з неймовірним жахом дивилася то на нього то на проколоту пучку, з якої капала кров. Який ще ритуал, о Боже, що ви наробили!
– ні,ні,ні,ні!
Тремтіння голосу переросло в схлипування, а Санс закрився руками і ліг грудьми на коліна, його трусило. Ти злякалась, якщо такий як Санс плаче, це, це ойой як не добре, що він говорив? Прив’язка НАВІКИ! В тебе похололи пальці. Ти почула істеричний вдих-схлип і звела нажахані очі на монстра, який піднімався і витирав очниці від сліз. Він плакав…від сміху!
– АХАХ…Я НЕ МОЖУ ДИХАТИ…ХАХ. ТИ Б БАЧИЛА СЕБЕ УФФ… ВИБАЧ Я ПРОСТО НЕ МІГ НЕ НАПА*КОСТИТИ… ГИГИ … ТАКА МОЖЛИВІСТЬ ВИПАДАЄ НЕ ЧАСТО…КРОВНИЙ РИТУАЛ АХАХА …ЯКІ ДУРНИЦІ! САМЕ ДИВНЕ ЩО ТИ КУПИЛАСЬ! ПХХХ – Ця падлюка ржала як коняка! Придушу заразу! Твої руки змикнулися на шийних хребцях, в ту ж секунду ти привстала на ноги щоб надавити сильніше, але ще занімівші кінцівки підвели і ви обоє грохнулися під стіл на підлогу. З-під стола лунав заливистий сміх скелета.