дитинсво Томи

На балконі одного літнього дня віяв теплий вітерець, забираючи з собою дим від цигарок.
На київських трасах ще їздили машини, які змішувались з шумом вітру.

Аяка вже погасила недопалок і розвернулась до входу в квартиру. На дивані лежав Тома, читаючи книжку, як тільки він помітив, що дівчина прямує до нього, зразу припіднявся, щоб сісти і звільнити їй місце.

Блакитне волосся пахло звичайними сигаретами, які вона курила хвилинами раніше
– Знаєш, мені запах твого волосся нагадує дитинство, такі приємні спогади зразу проскакують в моїй голові.
– Я думала, тобі не подобається таке, це ж все-таки не такий приємний аромат..
Тома задумався на мить .
–Пам’ятаєш, як я тобі розказува, що коли був малим то переїхав до Києва, через роботу тата?
– Так, а що таке?
–Але ти не знаєш точної причини.
Аяка помахала заперечно головою.
– Я змалечку ріс тільки з моїм батьком, бо мама померла від хвороби, коли я був зовсім дитиною. Я раніше жив у Львові, коли мені було 4, але через те, що тата звільнили, ми на останні гроші переїхали до Києва, бо тато тут знайшов преспиктиву роботу. Йому було дуже важко працювати, тому він вертався аж у вечері. Кожного разу він курив сигарети на балконі, він був дуже добрим до мене, і кожен раз, коли я лягав спати, запах сигарет змішувався з ароматом чистого простирадла на моєму ліжку.

Тома заглибився у свої думки і свою розповідь про дитинство, тому він не помітив, як Аяка відвернулась з сльозами на очах.
Як тільки він побачив, що чисті сльози пробігають по щоках своєї коханої, він дуже розхвилювався, що сказав щось не те.
– З тобою все в порядку? Переляканим голосом запитав Тома.
Через усмішку Аяка промовила.
– Ох, вибач, я сама не помітила, як на мої очі набігли сльози.
Тома в поспіху дістав пом’яту серветку з своїх кишень в штанах, і витераючи сльози з голубих очей, він промовив
– Вибач, якщо я тебе дуже зворушив своєю історією…
– Я навіть не знала причини, чому ти завжди просив в мене поділитись їжею в школі, я й гадки не мала, що тобі так довелося жити.
– Це нічого, це ж було так давно.. Я пам’ятаю, як ти мене питала, чому я йшов з 9 класу, але я тоді просто відповів, що хочу поступити в коледж. Насправді, причиною було аніматорство, яким я тоді заробляв на життя, бо мого батька знову звільнили. Він не виконував свою роботу так якісно, як хотіло його начальство, він знайшов роботу, почав получав не такий великий прибуток, як йому хотілось, і було потрібно для нормального життя. Я був вимушений піти зі школи, я дійсно хотів вчитись до 11, бо в мене з освітою було все добре.

Тома зробив довгу паузу, вдивляючись кудись далеко у вікно.
Аяка весь час його дуже зацікавлено слухала, тому що до цього він задався таким життєрадісним, а зараз говорить про своє важке дитинство..

– Ох, щось я дуже розговорився.. не думав, що мене потягне на такі розмови.
– Та нічого, мені насправді було дуже цікаво, ти ніколи не говорив про своє дитинство зі мною.
– Ого, я чесно не навмисне. Напено, я підсвідомо уникав таких розмов.

Аяка підсунулась ближче і обняла Тому.
В той час сам хлопець весь розчервонівся, але обняв її у відповідь.
Коли дівчина розпустила свої ніжні обійми, то завмерла перед ним, дивлячись в його зелені очі.
Тома просто покірно дивився на неї, розуміючи, що вона робить.
Аяка зімкнула свої густі вії, підносячи свої губи до Томи. За мить, обоє вже міцно поєднали свої вуста в найдовшому і найприємнішомц поцілунку.