Крейда

Добірка фемслешних драблів та замальовок для челенджу #червопис2022 в Твітері.

авторка челенджу – https://twitter.com/durnij_s/status/1529405572373684224

Ранок почався не з кави. Телефон голосно задзвонив, лякаючи сплячу на підвіконні велику білу кішку. Він досить довго дрижав на столі і дратував пухнасту, аж поки хазяйка не відповіла на дзвінок, тим самим рятуючи телефон від підступної котячої лапи та зустрічі з плиткою на підлозі.

– Так, вдома, – говорила вона в слухавку, сонливо човгаючи коридором, – зараз вигляну, а що сталося? 

Катя вийшла на балкон і визирнула у вікно. Її обличчя вмить витягнулося, змінюючись на відверто здивоване. Перед нею, чотирма поверхами нижче стояла її дівчина Оля, яка, широко посміхаючись, вказувала руками на велике серце, намальоване на асфальті яскравою рожевою крейдою. А всередині серця було написано великими чорними літерами “КАТЯ”. 

– Ото мені влетить від ЖЕКу… – прошепотіла Катя, стримуючи усмішку.

– Що ти там кажеш? – крикнула їй Оля.

– Це неймовірно – кажу. Я вражена! Заходь, чого стоїш? Ні, чекай!

Вона дістала телефон і зробила кілька світлин цього видовища.

Оля була майже з ніг до голови у рожевій та чорній крейді, і Катя дуже сумнівалася, що біла футболка та світлі джинси дівчини колись будуть знову в своїх оригінальних відтінках.

– Привіт! – розпливлася в усмішці Оля, заходячи в квартиру Каті.

Та привіталася у відповідь, обіймаючи дівчину, а потім вмить відскочила від неї.

– Ти ж уся в крейді!

– То й що? Хіба тобі не сподобався мій сюрприз?

– Сподобався, – лагідно усміхнулася Катя, – дякую, а з якого приводу я маю такий сюрприз?

– Просто так. Зайвий раз хотіла нагадати тобі, як ти мені подобаєшся, – відповіла Оля.

– Це не буває зайвим.

– Тоді доведеться казати ще частіше, – усміхнулася дівчина, підходячи ближче та влаштовуючи свої долоні на чужих сідницях.

– Олю! Ну ти чого! – обурено закопилюючи губи викрикнула Катя, намагаючись відтерти кольорову крейду від чорних джинсів.

– Хоча б щось буде у твоєму гардеробі не чорне.

Оля дзвінко розсміялася і зазирнула їй в очі.

– Ну, кицю, не ображайся, це ж крейда, вона відтирається водою, – сказала вона, тицяючись носом в чужу щоку.

 – Тобі замало моїх джинсів, ті вирішила ще й обмазати мені обличчя. Ти диви, вся рожева у крейді! – удавано сварилася Катя.

– То я квіточка!

– Пішли, квіточка. Буду тебе відмивати.

– Хочеш зі мною в душ? – заграваючи запитала Оля.

– Ой, та годі тобі!

Намагалася відпекуватись Катя, але цілунки та обійми дівчини розтоплювати її серце, змушуючи щічки сором’язливо червоніти.

“Якщо спитаю, скаже, що це я їй щоки крейдою замастила”, – усміхнулася про себе Оля, стримуючи себе від чергових загравань, але не в змозі стримати усмішку.

Я не приймаю жорстку критику щодо своєї розповіді, будь ласка, не пишіть її.