Мій особистий сталкер

О, ну привітики, ще цього не вистачало! Струснувши плечима ти гостро обводиш приміщення, щоб вловити чужий погляд, який тут же переміщується з тебе на екран мобільного телефону. Хм, мені це не здається. Цей тип витріщається вже принаймні хвилин 15, весь той час поки ти закладаєш свій брудний одяг в пралку, весь час поки як він думає ти не бачиш його. Ти вже почала шкодувати,що пішла в цю найближчу до твого нового дому громадську пральню, але що робити, грошей на особисту пральну машину ще треба заробити, а ти і так ледь зводиш кінці з кінцями. Хорошу роботу зараз знайти важко, особливо зараз, коли на поверхню неочікувано вийшли Вони. Монстри, так їх називали. Вийшли і перевернули світ з ніг на голову, ламаючи звичний світогляд одним лише своїм виглядом та магією.

Ну от, знову витріщається. Чи тобі це здається? Що цікавого в розглядуванні твоїх брудних речей, тим паче що ніякої білизни типу трусиків абощо там і близько не було – такі речі ти переш вдома в раковині, то чому ж ти постійно ловиш на собі прихований погляд?
Ох, тобі треба заспокоїтися, те що Він не людина, ще не робить його “поганцем”, хоча признатися чесно,щось в його вигляді викликало в тебе просто табуни мурашок які здавалося влаштували перегони на твоїй спині. Чи це було мішкувате худі витертого фіолетового кольору,чи рвані джинси що відкривали вигляд на білі ледь кремові кості. Хах..  а ще ця дивна прикраса, чокер з золотою кісточкою та такими ж жовтими блискучими шипами. Ніби демонстрації своїх бедрених костей, що проглядали через проріхи блакитних потертих джинсів йому видалось мало…ох чорт, здається він зловив твій погляд тому що на його скулах з’явився легкий фіолетовий, хм…що це? Рум’янець? Скелети вміють червоніти? Цей хлопець виглядає досить… розгубленим…хммм… ох облиш свою параною, цей хлопець не шпигував за тобою, він просто не знає як користуватися громадською пральнею.  Точно, ось воно, ну ти і ідіотка, як ти могла не помітити відразу, він дивився не на ТЕБЕ, а на те, що саме ти робиш! Фиркнувши ти швиденько  витрясла і склала в рюкзак свій вже сухий одяг і попрямувала в напрямку незнайомця. Судячи з того як забігали його тускло сяючі зіниці високий скелет зовсім не очікував на близький контакт з тобою, вся його немаленька без малого під 2 метри фігура якось згорбилася, широкі плечі геть зсутулилася підкреслюючи худобу монстра. Він втягнув голову в плечі і здається навіть перестав дихати, поки ти прямувала просто на нього.