Він знає.
від Вар_єничокТи знаєш, дощ пах особливо в день зустрічі з тобою?
Даруєш тишу і адреналін, панічний страх відходить.
Ти знаєш, бережу той ключ і спогади про дім?
Твій погляд. Запах. Голос. Сигаретний дим…
Ти знаєш, заради тебе залишився?
Ти став тим стопом, зупинивши біг.
Я не галюцинація. навіки образ в твоїй голові,
що в’ївся й проріс, пустивши корні крізь прожиті травми.
І все на двох в нас. Божевілля. Нікотин. Безглуздя. Страх.
Ти знаєш, я мав піти, відмовитись?…Проте луна питання,
а з ним і розуміння, що з тобою завжди «так».
Ти моя мрія, порятунок, спокій.. і неозвучене бажання.
Ендрю Джозеф Міньярд, Згадаєш, сам вручив той повідець?
Ти знаєш, я лише прохаю? Вірно, ти правий,
Я не Натан. Та й не Натаніель. На згадку про минуле – шрами…
Ніл Абрам Джостен все-таки наглець.
Дуже гарна робота) Дякую