запроси її збирати квіти
від Ілля СергійовичЗапроси її збирати квіти.
Вона то записана на манікюр, то дає індивідуальні уроки з мертвих мов програмування.
За чергою конспектів та лекцій, сніданків й обідів, застуд і харчових отруєнь, – ти не ти не обереш вдалий момент.
Він розташований десь між моментом, коли касирка чергового разу не вірить, що їй вже є вісімнадцять та вимагає паспорт для придбання енергетика
та моментом, коли вона приміряє свою шовкову сукню,
десь між моментом, коли вона фарбує волосся в рожевій колір і коли вона в шопері несе три пачки гречневої каші.
Попроси її – нехай навчить тебе як сплести вінок.
Так, ти робив вінки й до цього, ти це вмієш, та коли вона поряд з тобою ти забуваєш, як читати механічні годинники, як чистити картоплю звичайним ножем і розташування літер в рідній абетці,
забуваєш значення сигналів у світлофора та як дурень не можеш скористуватися безконтактною оплатою, щоразу прикладаючи студентський замість банківської картки.
Що вже казати про вміння плести вінок? Після її уроку застосуй отриманні знання, але нехай сплітаються не квіти, а пальці рук.
Для вінків можете зривати будь-які квіти, та, на жаль, не зірвати найкрасивішої квітки рожевих вуст, не вплести в вінок.
Проте зірвати поцілунок абсолютно реально, абсолютно можливо. Заплющуйте очі, і слухайте, як шелестить вітер у зеленому листі та у вінках
на ваших головах.
Частіше, ніж ти, її волосся торкаєтесь лише вітер. Вона так часто не відображалась в дзеркалі, як у тебе в очах. Так на що ти чекаєш? Так на що ти чекаєш?
Запроси її збирати квіти.
О
, як то було с
оже на вірш,
оч і наче прозовий твір. Така потужна атмосфера, що починаєш вболівати за відносини головного героя більше, ніж за себе, аж поки не упізнаєш у ньому, власне, себе.
Круто використана відсутність імен. Починаєш співвідносити з героями справжні
людей.
Хочеться піти і запросити її збирати квіти. Навіть якщо я не вмію плести вінки.