Фанфіки українською мовою
    Фандом: .Оріджинал

    Ми з Каєм вийшли на вулицю і я почала розмову.

    -Ти з глузду з‘їхав чи що? – говорила я, з червоними щоками. – Я не хотіла з тобою цілуватись, потрібно було їй відмовити.

    -Спокійно, тепер до тебе точно ніхто лізти не буде та й думаю тобі сподобався поцілунок. – він стояв і посміхався.

    -Ні, ти не правий. – обурилася я.

    -А твій рум’янець на щоках говорить про інше.Впевнений ти дуже навіть задоволена.

    -Господи, з тобою немає про що говорити.

    Я настільки була розгубленою, що навіть не знала що й сказати.Мені ніби і хотілося його вдарити, але мій мозок був занадто зайнятий цією ситуацією.

    Я подивилася на Кая, зі спробою знайти відповідь на його лиці, але нічого не побачивши махнула рукою та пішла від нього.

    -Стій, маю тобі дещо сказати. Оскільки сьогодні у тебе співбесіда, ти як раз попала на мою зміну, не проти якщо я тебе підвезу? – як наймиліше спробував сказати він.

    -Думаю не варто, я ще не довіряю тобі, як водію.

    -Нічого не хочу чути, я заїду за тобою в 18:15. – Кай підблимнув мені, у своїй манері та пішов.

     

    Ніколи не думала, що не буду знати що одягнути. Думаю хвилин 15 я точно стояла та обирала одяг. Мій вибір зупинився на темній вільній сорочці та на чорних брюках. Свій образ я доповнила такими ж чорними берцами і зав‘язала акуратний пучок з волосся. Через декілька хвилин я почула дзвінок на телефон, це був мій “улюблений” Кай, який повідомив, що вже чекає мене біля під’їзду. Узявши шопер з потрібними мені документами, я вийшла на вулицю.

    -Привітики принцесо, прекрасно виглядаєш. Ти готова?

    -Так, їдьмо вже.

    -Щось ти не сильно рада бачити мене, досить дутись на мене. Добре, я більше без дозволу не буду тебе цілувати.

    Я скептично його оглянула. Після цього Кай взяв у руки шолом і став його на мене одягати. Він наблизився до мене так, що я могла відчути його дихання. І чомусь я знову напружилась.

    Ми сіли на мотоцикл, я обійняла Кая і ми рушили. Через деякий час ми під’їхали до якогось грандіозного клубу. Кай припаркувався та допоміг мені злізти з мотоцикла. Він знову ж таки не дав мені самій зняти шолом.

    -Ну що ж, ми приїхали, ходімо проведу тебе до кабінету боса.

    Я трохи нервувалася, тому почала заламувати пальці. Але за мить відчула як хтось стиснув мої пальці, у підтримуючому жесті.

    Я зрозуміла що це був Кай, але чомусь у мене не виникло бажання відштовхнути його, а навпаки, мені було приємно що мене підтримують.

    Ми дійшли до якогось кабінету, який знаходився далі всіх. Кай зупинився і сказав:

    -Ну все, далі без мене принцесо, удачі, вірю що ти зможеш влаштуватися на цю роботу. – він мило посміхнувся і помахав рукою до дверей, щоб я постукала.

    Я так і зробила, у відповідь почула жіночий голос – Заходьте.

    -Доброго вечора, це Теодора, я прийшла до вас на співбесіду.

    -Доброго, мене звати Амбер, я власниця цього клубу. Мені порекомендував вас Кай, але я би хотіла глянути ваше резюме та задати декілька питань.

    -Гаразд, ось моє резюме. – я дістала з шопера папку.

    -Можете присісти. – Амбер вказала на стілець навпроти неї.

    -А так, так.

    -Нервуєте?

    -Насправді так, оскільки це моя перша серйозна співбесіда.

    -А до цього у вас були не серйозні співбесіди? – вона зігнула брови.

    -Ні, просто коли мені потрібно було влаштуватись на роботу, я пішла у кафе, де мене найняли без співбесіди.

    -Ага, зрозуміло. – в цей момент Амбер проглядала моє резюме. – Є досвід роботи барменом?

    -Нажаль ні, але я швидко вчуся та вмію робити декілька коктейлів.

    -Що ж, добре, я можу взяти вас на два випробувальних тижні, якщо все пройде гаразд, я влаштую вас сюди офіційно. Але ви не переживайте, зарплата буде зарахована за ці два тижні.

    -Справді? Дуже вам дякую, я обіцяю, що не підведу вас, буду працювати наполегливо.

    -Сподіваюсь на це. Можна звертатися до вас на “ти”?

    -Так, звісно.

    -Тоді Тео, можеш пройти до бару, там на тебе чекає Кай. Він навчить тебе сьогодні робити деякі коктейлі. До речі, у нас в клубі є дрес код, скажемо «тотал блек», тобто можеш одягатися так само, як зараз одягнена.

    -Добре, гарного вам вечора, ще раз дякую. До зустрічі!

    -До зустрічі, гарної роботи!

    Я вийшла з кабінету, закрила двері та почала стрибати від радості, що мене прийняли, але різко прийшло розчарування, оскільки мені доведеться проводити більше часу з Каєм.

     

     

    0 Коментарів