3 розділ

3 розділ

Як завжди ранок у дівчини розпочався не з нормального сніданку, а з будильника, і прокинувшись, швидко одяглася і перекусила, але позвонила мама і та взяла трубку, посміхаючись бо вже давно не говорили з нею:

Привіт мамусь, як там справи в Києві

– Привіт доню, непогано, все як завжди, а ти там як, напевно зовсім вже втомилася від роботи в поліції

Ні мам, я ж казала мені ця робота дуже подобається, і я не хочу їхати з Харкова, тим більше це моє дитинство, це моя душа

– Ти як завжди, ну в Києві, тобі буде краще, може підвищення отримаєш, а в Харкові ти нічого не знайдеш

Мам, що хочеш кажи, але я з Харкова не поїду, і так коли війна була, нам довелося поїхати звідси за кордон, а зараз я хочу бути в рідному місті

– Ну як хочеш, доречі коли нарешті ми дочекаємося онуків, ну вже 24 роки як ніяк, а треба знайти когось

Мама, ну ти теж такі питання задаєш, я не збираюся поки з кимось бути взагалі, тим більше у мене своїх проблем по горло, до відділку прийшов один наглий, самовпевнений нарцис, який хоче мене звільнити, тим більше він мене ненавидить

– Ну от, ось хто зможе тебе захистити

Мама, ні навіть не думай, що я з ним буду, тим більше я його теж ненавиджу

– Оксана, вислухай мене будь ласка, розумієш є така фраза, від ненависті до любові один крок, так от я так само з твоїм батьком познайомилася, так що подумай над цими словами, і бережи себе

– Дякую мам, однак ця фраза, це неправда не може бути від ненависті до любові один крок

– От чого ти така вперта як і твій батько, доню я розумію, що у тебе вже був невдалий досвід кохання, проте запам’ятай, колись чоловік усвідомить що може тебе втратити, і зробить все заради того, щоб не втратити своє щастя, нічого ти колись згадаєш ці слова, ну все я побігла, хорошого дня тобі доню

Дякую, мам – і тоді вийшла з квартири, а під домом вже стояла подруга, яка напевно вже хотіла дати їй лекцію якусь:

– О Ксюш, привіт

Привіт Насть, як справи після вчорашнього

– Все добре, доречі я по дорозі додому познайомилася з таким хорошим хлопцем, він такий няшка, ще й джентльмен, не те що твій Марк

Ха, а вчора ти казала навпаки, і не вірю я що він такий хороший, треба мені його перевірити, і взагалі-то Марк не мій, і не буде моїм

– Ну яка різниця що я вчора казала, всеодно скоро він теж проявить себе, так що скоро я буду подругою нареченої, а потім і діти будуть у вас

Настя, що ти мелеш, яка подруга нареченої, які діти, між нами і нічого бути не може, ще чого придумала, ти ще скажи, що коли мене викрадуть, він за мене перейматися буде, та він перший хто захоче вбити

– Ну тут я з тобою не згодна, як то кажуть від ненависті до любові один крок, і взагалі якщо любить то не вб’є

Ти туди ж, мама сьогодні теж мені лекцію, прочитала про Марка, ага і ще б’є значить любить, Настя це все неправда, начебто 5 років разом в поліції, а не знаєш що це все означає насправді, ми вже і так багато вбивств побачили на своїх очах, і половина із них через б’є значить любить

– Ну все все досить зі твоїми лекціями, зовсім вже погоріла в роботі, а треба іноді хоч чимось зайняти себе, от наприклад я, постійно після роботи якісь справи, а ти завжди або на нічних чергуваннях, або пішла додому і просто впала на ліжко, а треба чимось займатися

Так все, щось ми заговорилися, нам взагалі-то на роботу, а не в клуб

– Ну ти і нудна, Ксюш, ну добре йдемо до метро тоді – дівчата пішли до метро, взявши по дорозі кави і трохи поговоривши, а потім якраз приїхав поїзд, і їхавши подумала трохи про слова матері, але відкинула ці думки, і коли почула потрібну станцію, вийшла з подругою, і через декілька хвилин обоє вже були у відділку, а за її столом був Марк:

– Доброго дня, пані Павленко

Доброго, пан Бойко, раніше прийшли за мене бачу

– Так, бо не хотів, відразу побачити вас

Тепер буду знати, що мені треба приходити раніше за вас, пан Бойко

– Вам так подобається моя прізвище?

З чого це ви взяли, з того що я часто кажу ваше прізвище, а я не можу по іншому, бо по вашому імені, я вас називати не хочу

– Зрозуміло – проте вчасно прийшов Георгій Богданович і сказав:

– Ну що Марк і Ксенія, я вам поручаю, розслідування вбивства одного відомого журналіста, тільки вам потрібно їхати в Київ

Тобто у нас буде спільне відрядження, я правильно зрозуміла

– Так, от і трохи просвітиш свого колегу

Добре, ми їдемо – сказала дівчина а той подивився на неї злим поглядом:

Що таке, не задоволені, що про вас сказало так начальство, а я задоволена, бо нарешті ви знаєте, хто справжній професіонал

– Та щоб тебе викрали, і потім збирали по шматочкам

Ну що, поїхали

– Я з вами нікуди не поїду

Мені йти казати начальству, що ви хочете звільнитися

– Ви від мене, пані Павленко просто так не позбудетеся, побачимо хто кого

Чим менше слів, тим швидше ми доїдемо до місця злочину, пане Бойко

– Але все таки, я вас підвезу

Викрасти мене хочете?

– Для чого ви мені треба, боїтеся незнайомців?

А яка вам різниця, у мене є своя машина, тим більше не хочу зробити щось не так, бо я завжди не в тому місці і не в той час

– Ну тут ви зараз правду кажете, ну добре, через півгодини чекаю вас

Добре, пане Бойко – і дівчина сівши в машину, взяла трохи речей, бо їде незрозуміло на скільки, а щось взяти треба, взявши невеликий рюкзак з речами, вийшла з будинку, там де на неї вже чекав колега

Звідки ви дізналися, де я живу?

– Ваша подруга з задоволенням, все розповіла

Зрозуміло, ну що ж поїхали

– Поїхали, пані Павленко, довга дорога нас очікує – і напарники сіли в машину, і поїхали дорога обіцяє бути довгою, того взявши книгу, навушники і телефон, дівчина почала читати і дивитися на краєвиди з вікна