-1-

З часом Інк зрозумів, що якщо не знищювати ау, то мультивсесвіт заповниться і самознищеться, але для того щоб чистити його Інку був потрібен “помічник”

***
І знову ав, знов бій за її життя, і два скелета, що цей бій ведуть.

ХоррорТейл був майже зруйнований, і мабуть, якщо б тут ще залишилися монстри, вони б вже були не живі.

Інк в цей раз атакував сильно, і краще ухилявся від атак, здається йому справді було важливо захистити цю ав, або ,можливо, він набрався сил, і вирішив помститися за зруйнування декількох минулих всесвітів які не зміг врятувати.

Це Еррора зараз не сильно хвилювало, його хвилювало лиш те, що він зараз програє. Скелет відчував біль в усьому тілі, а його пальці на руках були майже стерті, через активну боротьбу з використанням своєї магії.

Монстр майже стояв на ногах, в той час як Інку, на вигляд, було краще від усіх, але то не так, чорнильний теж вже боровся на останньому подиху, тільки от червона фарба не давала впасти, розгоняючи по кісткам тепло.

Так вони боролися ще деякий час, поки все ж таки, Інк не наніс вирішальний урон. Його фарба обпікла ребра руйнівника, і той, вже без сил впав у сніг, втративши свідомість.

Художник оглянув місцевість навколо себе: зруйновані домівки, зрубані і підпалені дерева, сніг, що вже не рівномірно покривав землю.

Зітхнувши він взяв скелета на руки і поніс його до свого порталу.

***
Еррор проснувся від головної болі, розплющив очі його осліпило сонце, він пробував щось зрозуміти, та усе неначе плило.

Коли все ж таки вийшло сфокусувати думки і зір, Еррор присів і вирішив оглянути місцевість.

Шпалери були світло пастельного кольору, на підлозі хутрові килими, всі стіни завішені картинами, а на полицях шаф лежало багато різного, дрібного майна. Перед диваном на якому сидів Еррор був журнальний столик, а у стіни висів телевізор, на самому ж дивані лежали яскраві подушки і тонка ковдра.

Він одразу зрозумів чия це домівка, бо тільки одна особа могла зробити такий жахливий інтер’єр.

Глюк, подивившись на себе, помітив, що по пояс був голий, його поранення були перев’язані бинтами, а стегна прикривали вже брудні від бою штани.

І оце він, знищювач альтернативних вимірів, зараз сидить на дивані свого ворога, в його ж будинку, і мабуть, ним же вилікуваний?

І не дай пустота, щоб цю ганьбу хтось побачив.

Еррор вирішив що вже насидівся тут і тому спробував відкрити портал до своєї домівки, але з першого разу нічого не вийшло, і з другого теж.

– чорт, ну звісно. – Еррор відкрив код, і пробував серед нього знайти пароль цієї анти-пустоти.

Скелет був так сконцентрований на колупанні в коді, що не помітив як хтось зайшов до приміщення.

– привіт.

Голос ззаду налякав Глюка. Але він одразу зрозумів хто це. Вставши, Еррор сурово подивився на Творця, але промовчав.

-ти як? Тобі краще? – Інк же просто посміхався.

А Еррор все ще мовчав, він вже зрозумів, що Чорнильному від нього щось потрібно.

– ти б ліпше сів, тобі зараз не варто витрачати енергію, магією зцілення я не володію, а моя магія на тебе пагубно впливає, отож поки твоя магія сама тебе не вілікує, тобі краще відпочивати.

Весь цей монолог Еррор слухав мовчки.

– годину назад ти мене бив, що є сили, а зараз кажеш відпочивати в твоєму будинку? – Знищювач не хотів слухати свого ворога.

– чотири, чотири години тому. Ти спав чотири години – а все що зробив Інк, це поправив його.

– що тобі від мене треба?

– щоб ти присів

Еррор знов проігнорував його.

– слухай, тобі принести чого-небудь? В мене є шоколад і какао, чого хочеш? – спитав Інк дивлячись на вихід із кімнати.

Еррор не знав, звідки Інку було відомо, що то його улюблена їжа, він лише знав чого хоче сам.

– відкрий портал до моєї анти-пустоти.

– ні, друже, ти не розумієш, теперь ЦЕ твоя анти-пустота – Інк розвів руками показуючи місцевість.

– і чому ж вона така потворна? – Еррор спробував висміяти Інка, ну, хоча б йому це сподобалось.

– так чи ні, це теперь твоя домівка – з цими словами Художник вийшов з приміщення.

Еррор був злий, але сам він знав, що залишиться тут не надовго, щоб там той ідіот не казав.

– хей, Еррор! – почулося десь з іншої кімнати – я піду на обхід ау до Дріма, не сумуй без мене. Їжа в холодильнику, бувай! – після цього був звук схожий на розливання води і настала тиша.

Еррор накінець зміг видихнути спокійно, зараз він планував взломати код цеї пустоти і втекти, але, якщо він тут не опинитися більше, то можливо можна оглянути будівлю?

Вийшовши в коридор Еррор побачив кухню і три кімнати, кухня була так ж жахлива як і зала в якій він прокинувся, все було занадто ярко і заставлено купой непотрібного сміття: Посуд, серветки, запальнички, малюнки, альбоми, фарби…

Інк сказав, що в холодильнику є їжа, і Еррору стало цікаво, що ж цей дурень називає їжею.

Відкривши його, Глюк побачив, що холодильник був повністю заставлений різними плитками шоколаду.

Ибо Інк теж любить шоколад, в чому чорний скелет сумнівався, або Чорнильний збирався залишити Еррора в себе на довго, що ж, дуже прикро.

Закривши двері холодильника, Еррор пішов далі, наступна кімната була ванна. Ну, вона хоча б не була така яскрава як дві минулі кімнати, просто біла ванна, навіть не віриться, що це створив Інк, а може і не створив, скоріш за все вкрав дизайн з якоїсь ав, де побачив її.

Далі була, здається, спальня Інка, і вона бала така ж як і кухня, мабуть в цьому домі сама нормальна кімната, це ванна.

І залишалися останні двері.

То була майстерня Інка, там, опираючись на стіни, на землі лежала купа розмальованих і ще чистих полотен, стояло декілька мольбертів, і по всюди валялися не складені малюнки, різні фарби і олівці, а якого кольору шпалери в цій кімнаті, сказати було не можливо, бо все було в рисунках.

Якщо придивитися, можно було помітити, що Інк часто малював Еррора, ось малюнок де вони ведуть бій, ось, де Інк облив Глюка фарбою, а там, біля крайньої стіни, арт на якому вони з Еррором сидять на обриві в Оутертейлі. І Еррора ця кімната дратувала більше всіх.

Тому, перед тим, як він піде, Еррор вирішив трохи “прибрати” цей кошмар. Але через поганий стан, призвати Нитки чи Гастер-Бластери було б дуже складно, і не факт, що Еррору не стало б погано після цього. Тому він обрав інший шлях.

Взявши з кухні декілька запальничок, і взагалі навіщо вони Інку? Еррор підпалив частину картин, і повернувшись сів на диван, щоб відкрити код. Знайти пароль в коді взагалі не важко, особливо якщо це якийсь вимір, але саме це місце – анти-пустота, знайти і в цілому заблокувати її на пароль дуже складно, скоріш за все Інк не сам це робив, а з чиєюсь допомогою. Тому, знаходження коду забере деякий час.

***

Коли Інк повернувся до дому, він одразу помітив запах горілого, перевіривши всі кімнати, Художник знайшов причину цього, більшість його малюнків горіла, тому, створив воду, Інк загасив невелику пожежу, і всі спорчені арти просто відклав в одну купу до стіни.

– привіт Глюче – Інк радісно зайшов до кімнати, в якій сидів Еррор, наче секунду назад нічого не горіло.

– здихнися. – Еррор був роздратований, бо декілька годин розбирання коду, нічого не дали.

– ох… – можливо Інк не очікував такої реакції, але що тоді він хотів почути? – добре, будеш пиріг?

У відповідь, Еррор повернувся лицем до Інка, з незадоволенням дивлячись на того.

– відкрий портал, і тоді може я не буду мститися, після того як піду.

– гарна ідея, добраніч! – Інк пішов до своєї кімнати.

А Глюк лише вернувся до своєї “таблиці” подовжуючи читати код.

Майже пів ночі він провів за пошуком паролю, але все ж таки, нічого не найшовши, сам не помітив, як задрімав.