Як ти відповіси на зло?

Був тихий, спокійний день. На дворі ясно і дує прохолодний вітерець.
У будинку на розі вулиці Леонтовича сиділи дві подруги.
Одній з подруг прийшла дивна думка, яку вона відразу озвучила.
— На добро відповідай добром, а на зло злом?
І так у них почалась довга дискусія на тему зла і добра. Хоча радше це була суперечка.
—Що таке говориш? Якщо відповідати на зло злом, то у світі зостанеться тільки зло. У світі повинна бути рівновага між цими силами. Без світла нема темряви, так само і тут.
— Тож як відповідати на зло? Добром?! Справедливістю?! А як же таліон око за око, зуб за зуб— дівчина почала закіпати.
— Ти що забула?! Це рівна міра покарання. Вибив зуба тоді і ти будь готовим, що тобі виб’ють зуба. — друга подруга поки була спокійною.
Буде гаряче. Ні одна дівчина не відступить від своїх переконань.
— Але як ти ставишся до закону Хамураппі, якщо кисть зламає людина вищого стану представнику нижчого, то злочинець може обмежитися сплатою певної кількості срібла. У цьому законі не діє: око за око, зуб за зуб.
— Це дійсно так. То ти вважаєш, що слова одного з твоїх улюблених персонажів більш правильні?
— Так! Око за око, зуб за зуб, зло за зло. Думаю воно більше підходить нашим реаліям. — Дівчина аж просіяла. На її думку цей вислів є досить сильним.
— Ти уже забулася, що потрібно ставитися до людини так, як би ти хотів щоб ставились до тебе? А про закон бумеранга? Він завжди працює. — подруга теж не здавалась.
— Я згодна з тим, що потрібно ставитися до людини так, як би ти хотів щоб ставились до тебе. Але на мою думку, закон бумеранга працює лиш тоді, коли ти у нього віриш. Для мене це просто нісенітниця.
— Тоді потрібно прощати зло. У казках добро завжди перемагає зло. — Це істина, яку нам говорять з малечку і якою ми завжди користуємося. Поки не задумуємся: чи насправді все так?
— Що ж якби усе можна було б пробачити, то нащо нам поліція і суд? У казках дійсно усе так. Але якими методами вони його долають? Насилля. Не всі прощають і просять вибачення. Переглянувши казки більш у свідомому віці, я почала співчувати злу. Добро виявилося злом, а зло добром.
— Цікава думка. Думаю і мені слід подивитися на них під іншим кутом. Тоді у мене для тебе є інтересне питання. Як би ти вчинила якщо з’явиться зло, яке не подолати добром? Забруднивши руки станеш злом і переможеш його? Або ж дозволиш злу поглинути правосуддя? — Дівчина дійсно уміла загнати людину у глухий кут.
Не довго думаючи, інша відповіла:
— У будь-якому випадку зостанеться зло. Я ж би стала меншим злом, щоб перемогти більше.
— Тепер як ти вважаєш як потрібно відповідати на зло?
— Кожна людина має вибрати як їй вчинити. Ми не зобов’язані на зло відповідати добром. Цей вибір людина робить виходячи зі свого досвіду і життєвих принципів.
— Я згодна з тобою. Але як ти відповіси на зло?
— Усе залежить від ситуації і від того чи це принесе мені користь. — Дівчина піднялася з крісла і пішла лиш у їй відомому напрямку.