Ракети проти різнокольорових куль

Був прохолодний ранок,Пайпер зайшла до бару Барлі.В його закладі завжди був приємний запах гарячих напоїв та лунав заспокіїливий джаз.Тому дівчина мала звичку снідати лише в нього.Але цього ранку атмосфера в барі була інша.Брок та Ріко сидячи неподалік від каси палко сперечались,проте бравлерші їх не було чутно.Крім бармена та учасників сварки в кімнаті був сплячий Сенді,який не звертав на двох уваги.На відміну від Барлі який пробував їх заспокоїти,бо під час розмови хлопці переходили на крик.Стрілкиня
хутко підійшла до бравлерів та запитала що сталося.
-Ти просто бовдур,не вміючий тримати зброї!
-А щоб тебе підняло і гепнуло!Спробуй поміняти свої різнокольорові дитячи кульки на щось адекватне.
-Ти навіть ракетами потрапити не зможеш у мене.Ти її не вартий.
-Йолупе,моїми двома очами я бачу краще тебе.
-Давай перевіремо?
-Давай.
-Будь ласка,не кричіть у барі.
-Що відбувається?
Запитала дівчина кинувши незрозумілий погляд на обох стрілків.Вона поклала руку на грудь та підняла брови від здивованості.Брок натягнув штучну,картонну посмішку,а
Ріко відвів погляд у сторону.
-Ми просто обговорювали…
-Нічого не відбувається,звичайна розмова.Все добре.
Пробубонів геймер.Барлі відійшов від них і заспокоївся.Пайпер перепитала в них знову,тому що боялася що вони сваряться.Ріко відчував себе як розряджений телефон.
Суперечки з Броком емоційно змучели його.Він вважав хлопця в сонячних окулярах настільки глупим,що не бачив сенсу щось йому доводити.Проте все одно сприймав деякі його слова заблизько до серця. Вони попрощались з Пайпер та пішли до Арени.Бравлерша взяла чашку кави з собою та пішла за хлопцями,вони їй нічого не пояснили та проковтнули минулий діалог.Вона переживала щодо їх відносин.Запитавши в Шеллі в коридорі Арени,чи не бачила вона Ріко та Брока.Після відповіді вона вирушила до кімнати дуелів.Дивившись на них
біля входу.Вони ухилялись від пострілів один одного та лаялись.Почувши їх суперечку Пайпер зрозуміла,що сварка була через неї.Брок казав,що він буде кращею парою для стрілкині ніж робот.Через кілька пострілів,Ріко програв.Він не міг стримати емоцій й почав перенагріватись від чого вимкнувся.Геймер перелякався та ринувся до друга та
подивився на вихід.
-Пайпер ти все бачила?
-Так.Що робити з Ріко?
-Підійди допоможи його віднести до коридору.
Вони взяли купу заліза за руки та повели до вихіду.Поклавши його там на підлогу,бравлерша запитала,що робити з роботом.Хлопець відповів,що Ріко просто перенапрягся від емоцій та йому треба остигнути.Вони стояли мовчки декілька хвилин.Стрілець відчував у собі іскру емоцій.Брок повернувся до дівчини та сказав.
-Що ти думаєш про нас з тобою як пари?
Стрілкиня не хотіла образити друга,тому не була впевнена в відповіді.Але й промовчати було б грубо.
-Вибач,але я не відчуваю до тебе нічого крім дружби.
Іскра погасла,він відвів погляд.Він відвів погляд і замовчав.Через невеличкий час Ріко включився.Робот встав і запитав.
-Що трапилось?Пайпер що ти тут робиш?
-Я знаю про вашу сварку з Броком.
-С-справді?
-Так.
-Й що ти д-думаєш?
Брок пішов,бравлерша подивилась на Ріко та посміхнулась після чого обійняла його.В бравлера забіглись очі,метал трохи нагріся від ніяковіння стрілця.Після цього він взяв дівчину за руку та посміхнувся оком.