Фанфіки українською мовою

     

     

    Я виріс там, де небо ясно-синє,
    Де золоті від соняхів поля,
    Я пам’ятаю річки теплі бризки,
    Коли малий упав у неї я.
    Я їздив по Землі шукати долі,
    Багато бачив, щось забрав собі
    В країні кожній є у мене друзі,
    Та щось, покою не дає мені.
    У кожній мові, що я чув в дорозі
    Є слово, ніжне ніби квітки пелюстки
    Mum, Mutter(муте), Mā mī(мами), навіть просто Мама –
    Від них іде тепло по всій Землі.
    І в голові враз спогади постали,
    Як я малий від річки мокрий йшов,
    А дома мати, ніби то сварила,
    Але в очах її я злості не знайшов.
    “Щоб я робила, коли б ти втопився?!”
    Кричала поки штані я сушив…
    Згадав я це й подумав:
    “Ну а справді?
    Я народився, виріс, добре жив…
    Це все для мене матінко зробила,
    Її любов й безмежна доброта…”
    Зібрав я речі, сів в останній потяг
    І ось я вдома у своїх хатах.
    Я виріс там, де небо ясно-синє,
    Де золоті від соняхів поля
    І де тепло від маминих обіймів,
    Говорить мені: “Тут щасливий я!”

     

    0 Коментарів

    Note