Фанфіки українською мовою

     

     

    Юрчику скоро шість, він малює квіти
    Червоні, блакитні, жовті…
    У нього хист!
    Мама говорить: “Скоро підеш до школи”,
    Сумно всміхаясь, ховає на грудях лист.
    Юрчик закоханий в Таньку із дит.садочка,
    Їй він дарує квіти, що малював,
    Мама говорит: “Ти схожий на тата, синку!”
    Юрчик сміється, він тата не пам’ята.
    В місті дерева давно вже вдягнули багрянець,
    Юрчику шість, він сьогодні іде в перший класс,
    Танька, можливо, дозволить носити за нею ранець,
    Мама якась дуже дивна,
    Із нею усе гаразд?
    Юрчик стоїть на лінійці, читає віршик,
    Мама фотографує. Такий момент!
    Раптом у натовпі щось промайнуло швидко,
    Мама налякано зойкнула, камера вщент!
    Юрчик забув слова, Танька йому шепоче,
    Він ледве чує, зараз не до того,
    Мама когось обіймає,
    Зелена форма, чорне волосся і очі, немов його!
    Юрчик біжить у натовп, покинув Таньку,
    Віршики, школа – тепер неважливо це,
    Мама сміється крізь сльози –
    Приїхав батько!
    Юрчик немов кумиру, дивиться тату в лице…
    Юрчику скоро сім, він уже дорослий,
    Батько на фронті знову, боронить дім,
    Юрчик малює квіти в кутку конверта,
    Тато навчив його:
    Мужність перед усім!

     

    0 Коментарів

    Note