Айсберг

Яскраві фарби розливалися по небу, химерно змішуючись між собою і забарвлюючи все навколо в багряно-червоні, помаранчеві і подекуди в фіолетові та пурпурові кольори. Окінавські заходи сонця були справді прекрасні. Рекі обожнював спостерігати за цим небесним шаленством… але сьогодні це видовище його не радувало від слова зовсім. Він сидів на височині, безглуздо обертаючи в руці банку з колою. Гнітюче відчуття порожнечі всередині перемішане із липким страхом, ніби прибивало його до землі тяжкою кам’яною брилою, не даючи вдихнути і змушувало трястися піджилки. Ланга, чорт би його забрав! Скрипнувши безсильно зубами, він відкинувся на траву і прикрив очі рукою, відкинувши вбік банку. Та, вдарившись об колесо скейту, що лежав поруч, з тихим шурхотом зникла в зелені. Він згадував це щеняче, іскристе захоплення в очах Ланги, коли той розповідав про чемпіонат, і разом з цим те, як іржали з нього самого за спиною інші скейтбордисти.

– Відстійник, так?.. – вимовив він собі вголос. Було гірко, гидко, прикро та образливо. Може не треба було вчора зриватися і кричати на друга, адже він такий тугодум – поки не скажеш прямо, не зрозуміє в чому справа… Пам’ять послужливо підсунула картину, на якій Ланга приголомшено дивиться на нього ошелешеним поглядом і не каже ані слова. Ось тільки злився Рекі тоді більше на себе, ніж на нього – дратувала власна безпорадність і усвідомлення того, що він, чорт забирай, заздрить другу, і в той же час до усрачки боїться Адама. І це неприємне відчуття, що Ланга може зрештою перетворитися на такого ж відбитого, як цей ненормальний матадор.Йому дуже не хотілося назавжди втратити ще одного друга.
Хоча, якщо не кривити душею, то рано чи пізно він став сприймати Лангу як об’єкт замилування і… бажання. Але Рекі був готовий померти, ніж зізнатися в цьому самому собі. Та й за попелястим красенем сохли майже всі дівчата зі школи. Навряд він по хлопцям. В голові відразу спливла сцена, як Адам танцював танго з Лангою на трасі.

– Бляяаааать, чувааак, припини про це думати – простогнав сам собі Рекі, і втупився поглядом у небо, на якому починали з’являтися перші зірки.
– Думати про що? – Поцікавився голос ззаду.
Рекі підвівся на лікті і обернувся – серед дерев майорів знайомий силует. – Ланго, це ти там лазиш?
– Ну, припустимо, – підійшовши, Ланга витріщився на друга зверху вниз.
– Провалюй до свого любого Адама – буркнув Рекі і розтягнувся на землі.
– Він не мій, це по-перше, а по-друге, я миритися прийшов. – Ланга сів навпочіпки біля голови Рекі, тримаючи в руці пляшку.
– Що це? Алкоголь? Де ти його дістав?
– Неважливо. Давай поговоримо.
– Про що нам говорити? Про те, що ти такий самий маніяк, як матадор або який я хреновий скейтер, раз за очі мене називають твоєю подружкою, так, Ланга? – Рекі почав закипати, образа в душі була нестерпна.
– Що? Я не чув, щоб тебе так називали – тихо вимовив той у відповідь.
– Блять, Ланго, та ти ніколи нічого не помічаєш довкола себе! Ти завжди такий відсторонений і холодний, як бісів айсберг! – Він кричав і не міг зупинитися, – Ти хоч знаєш, як це прикро, коли ти катаєш енну кількість років, а твій друг за пару місяців обходить тебе у всьому і ти перетворюєшся на порожнє місце? Знаєш, як боляче розуміти, що людина, яку ти поставив на скейт вже так високо, що не наздогнати? – у голосі починали бриніти сльози.
– Рекі, заспокойся.
– І не подумаю! – Він сів, підтягнувши коліна до підборіддя. – Всі твердять про те, який ти класний, і що ти можеш перемогти матадора… А я… я боюся його до чортиків. І того, що він може з тобою зробити теж. Я не хочу проходити через це жахіття ще раз.
– Рекі…
– Що Рекі? Я сімнадцять років уже Рекі, айсберг ти бісів!
– Я не айсберг! – Ланга кладе руку другу на плече – І, між іншим, я досяг так багато зі скейтбордом тільки тому, що саме ТИ зробив мені дошку, на якій я можу робити, що захочу. Ти зробив її максимально схожою на сноуборд за відчуттями. А на ньому я катався із двох років. Я навіть якби й схотів не зміг би забути цей досвід. Тому, мабуть, у мене все й пішло швидше. Але якби не твоя поява в моєму житті, воно було б позбавлене ​​сенсу. Це правда. – Він усміхнувся.
– Блін, чувак, я й не знав, що ти такий романтик. Але я ще злий на тебе. Ненавиджу, коли не стримують обіцянок. – Рекі повернувся до друга обличчям. – Давай сюди свою алкашку, питимемо. Пом’янемо мою кар’єру скейтера. – сумно посміхнувшись, він глянув на Лангу. У сутінках він не міг розгледіти його вираз обличчя.

– О, боги, я не знав, що ти така драма квін – зітхає той, протягуючи пляшку з вином.
– А ти айсберг! – крикнув Рекі і відпив. Спиртне приємним теплом розтікалося всередині та заспокоювало.
– Сам ти айсберг.- обурився Ланга, забираючи в нього пляшку.
Якийсь час вони мовчки пили, дивлячись одне на одного. На вулиці вже було темно, у тиші лунав гучний спів цвіркунів. Рекі піднявся на ноги, але щойно він спробував рушити з місця, як перед очима все попливло.
– Воу-воу-воу, земля, ти кудииии – п’яно протягнув він, розмахуючи руками та намагаючись зберегти рівновагу. Ланга, що сидів навпроти, нахилився вперед, хапаючи його за ноги.
– Ланго, ти що робиш? Роздягти мене хочеш? – спитав Рекі безглуздо сміючись, розуміючи, що штани починають повзти донизу.
– Дурень зовсім? Я тебе тримаю, щоб не впав – він сміється, відчуваючи, як від різкого нахилу паморочиться в голові. – Ти там як? Нормально? – Ланга підіймає голову, щоб подивитися на товариша.
– Так, нормуль начебто. Можеш відпускати. – Він побрів до кущів, акуратно переставляючи ноги.
– Не вбийся там! – чується у спину.
– Та досить під мамку косити! – Рекі огризається у відповідь, але беззлобно. Завдяки вину чи розмові злість згасла, наче багаття під дощем. Залишився сум із відтінком образи, просто тому, що він знав, що Ланга таки піде на цей чортовий чемпіонат. Ну і нехай… головне, щоб з ним нічого не сталося. Повернувшись назад, він впевнено плюхнувся поруч із ним, вихопив пляшку і, зробивши пару ковтків, повернув її .
– Знаєш, я… я більше не злюся щодо чемпіонату. Як я і сказав – роби що хочеш.  Тільки… – Рекі запнувся, – не розбийся, я тебе дуже прошу. Підкоряючись раптовому пориву, він обійняв друга і притулився обличчям до його плеча.

– Гей, ти чого?.. – Ланга завис із пляшкою в руці, безглуздо блимаючи очима. – Все буде добре, не хвилюйся.

Він ковзнув рукою по волоссю друга, недбало потріпавши. Той у відповідь розчепив обійми і легенько саданув ліктем у бік, невдоволено бурчачи щось щодо зіпсованої зачіски.
– Яка зачіска? У тебе завжди кіпіш на голові – ще один поштовх під ребра, тільки більш відчутний. – Зараз лоскотати почну – Ланга відставляє недопиту пляшку убік і приводить свою погрозу в дію. Рекі заливисто регоче і брикається, намагаючись лоскотати у відповідь.
– Ааа, Ланга, ти точно айсберг, у тебе холодні пальці!
– Та як ти дістав із цим айсбергом, блін! – Він перекидає друга на спину, сідає зверху і запускає пальці йому під толстовку. Той голосно шипить і матюкається, намагаючись витягнути його руки назад. Зрештою, вони завмирають обоє, Рекі міцно тримає його за зап’ястя і з якоюсь азартною завзятістю продовжує діставати.
–  Айсберг! Айсберг-айсберг- айсбе…- Договорити Ланга йому не дав, різко нахилившись вперед і заткнувши його поцілунком. Легкий аромат перегару і поту мазнув нюх, пальці, що стиснулися на зап’ястях, здригнулися. Рекі завмер, відчуваючи, як серце забилося з божевільною швидкістю, а в голові утворився повний вакуум. Губи його друга були несподівано гарячими, особливо на контрасті з крижаними руками.Через пару секунд той відсувається, дивиться вичікуючи зверху вниз, а потім видає:
– Рекі, тобі хтось казав, що в тебе гарні очі?

Той мовчки дивиться у відповідь, ляскаючи круглими очима і радіючи тому, що зараз темно і що вони обидва п’яні і ніхто не дізнається, як же, чорт забирай, він зараз червоніє. Одна з його фантазій щодо Ланги раптово збулася, і все те, що він так старанно ховав у підсвідомості, обрушилося на нього нещадною лавиною. Розтиснувши пальці, що стискують чужі кисті, Рекі підвівся на ліктях, і, не розриваючи зорового контакту, видихає тому прямо в губи тихе «Ні». Долоні на його талії стискаються, змушуючи здригнутися і вкритися мурашками. Хлопці продовжують уважно дивитися один одному в очі, ледь не стикаючись носами.
– Я думав, ти по дівчаткам … – шепоче Рекі, починаючи повільно випрямляти руки. Тепер їхні обличчя ще ближче. Він у шоці від такого розвитку подій, але внутрішнє чортеня підштовхує до дії – хіба не цього йому хотілося, коли, збожеволівши від своїх же фантазій, він судорожно кінчав у долоню, стогнучи ім’я свого друга у подушку?
– Багато думаєш, – гарячий шепіт на вухо, від якого всередині все перевертається. Ланга обережно проводить долонями вгору його торсом, змушуючи прогнутися в попереку і закинути голову. Невагомо цілує шию під лінією щелепи і веде язиком вологу доріжку вздовж кадика до ямочки між ключицями. Реки закушує губу та різко втягує повітря.

Пальці під його одягом нестерпно повільно повзуть по ребрах перераховуючи кожну пару і зупиняються десь під грудьми.
– Ланга… – хрипко видихає, – потримаєш мене? – І, не чекаючи відповіді, різко відриває долоні від землі, хапається за край толстовки і одним плавним рухом знімає її через голову разом із пов’язкою, залишаючись в одній задертій майці. Волосся падає на очі, приховуючи їх гарячковий блиск. Він повільно піднімає руки до обличчя Ланги, проводить кінчиками пальців по його щоках, що горять, по дорозі зминаючи шовковисті пасма. Пальці прослизають на потилицю, плутаючись у попелястому волоссі. Рекі різко подається вперед, завмирає в міліметрі від чужих губ, щоб наступного моменту провести ними кінчиком язика. Ланга підводиться, змінюючи положення ніг так, що він опиняється у нього на колінах. Долоні зісковзують зі спини на сідниці стискаючи, і він тихо стогне йому в губи, жадібно цілуючи. Їхні язики стикаються, викликаючи дрібне тремтіння в обох, Рекі тягне попелясте волосся, змушуючи відкинути голову назад, розриваючи поцілунок, треться носом об щоку, спускається нижче і прикушує мочку вуха, ковзає язиком по блідій шиї. Губи зупиняються над пульсуючою артерією, щоб залишити невеликий засос. Ланга здавлено сичить і натискає долонею на поперек Рекі. Ноги того мимоволі роз’їжджаються ширше, і він впирається пахом у чужу талію. У повітрі лунає гучний стогін, Рекі закидує голову, впираючись поглядом у зоряне небо. Відпускає волосся, хапаючись за плечі і підкидує стегна, проїжджаючись стояком по животу Ланги, знову протяжно стогне, закушуючи губу майже до крові. Занадто добре. Занадто гаряче. Настільки, що здається черговим сном.

– Рекі, ще один такий стогін, і я за себе не відповідаю – Ланга важко дихає і до болю стискає йому поперек.
– І що ти зробиш? Ти ж айсберг – Рекі повільно облизує пересохлі губи та посміхається. Руки на його попереку розтискаються, і він падає на спину. Ланга дивиться на нього зверху вниз – той лежить, розкинувши ноги зігнуті в колінах. Майка трохи задерлася, оголюючи смужку шкіри над поясом штанів. Реки посміхається ще ширше, проводить рукою по животу знизу догори, задираючи майку ще сильніше.
– Айсберг значить … – Ланга різко смикає його за ноги, підтягуючи до себе ближче, стискає його зап’ястя і заводить їх йому за голову. Нахиляється, бере двома пальцями за підборіддя і глибоко цілує, потім відсувається, проводячи язиком контури його губ, рукою проводить по грудях, зачіпаючи соски – від цього Рекі під ним сіпається, вигинаючись, стогін гасне у поцілунку. Пальці ліниво ковзають по шкірі внизу живота, від чого Рекі нетерпляче крутиться, намагаючись хоч якось потертися об свого мучителя. Голова йде обертом. Гарячий язик всередині його рота виписує вигадливі візерунки. Ланга заводить пальці йому за пояс штанів і трохи торкається вологої головки. Реки розриває поцілунок і з криком прогинається так, що клацають хребці. Відчуття такі, наче всередині вибухнув феєрверк. Рука переміщається на стегно, великим пальцем погладжуючи тазостегнову кісточку, що стирчить, піднімається вище, знову опиняється на грудях, підхоплює край майки і тягне його нагору.
Ланга звільняє його руки від своєї хватки і знімає з нього майку.Потім стягує з себе футболку і нахилившись над ним, легенько стискає зубами сосок. Рекі скидає стегна з глухим муканням прикусуючи власне зап’ястя. Член болісно ниє, вимагаючи розрядки, Рекі готовий був розридатися. Від такої кількості тактильних відчуттів мозок просто вибухав, розсипаючись купою дрібних іскорок.
– Ланга… будь ласка…- його вистачило на тремтіння.
– Будь ласка, що?.. – він повільно проводить пальцями по відкритих губах розпластаного під ним Рекі.
– Допоможи… мені… кінчити – ледь чутно відповідає той, відчуваючи, як червоніє до кінчиків вух. Усередині він почував себе як натягнута струна, що вібрує від найменшого коливання повітря. Шкіра була настільки чутливою, що, коли на його груди лягли бліді долоні Ланги, він сіпнувся, ніби його шибанули високовольтним розрядом. І одразу слідом він відчув невагомі торкання шовковистих пасм волосся до його живота, гаряче дихання обпалювало шкіру. У той момент, коли Ланга поцілував його прямо над поясом штанів, у небезпечній близькості від стоячого члена, Рекі на мить здалося, що він зараз помре тільки від одного цього. Але це було лише початком – гарячий язик ковзнув по низу живота, малюючи вологу доріжку, яку холодило нічне повітря
Він стогне і вигинається, спираючись на лопатки, судомно вчепившись пальцями в траву. Долоні, що знаходяться на його грудях, плавно перетікають на спину і повзуть до попереку, звідки переміщуються на пояс штанів, акуратно стягуючи їх униз. Тканина, що сповзає по збудженому члену, завдає легкого дискомфорту. Ланга спускається нижче, розсовує Рекі стегна і починає ніжно вилизувати мошонку. Той видає здавлений писк, і знесилено витягується. В голові не було жодної думки-здавалося всі почуття сконцентрувалися на тому, як гарячий язик ковзає по складочках шкіри, як губи змикаються, ніжно смокчучи яєчка
– Ти смерті моєї хочеш? .. Я ж просив допомогти, а не вбииииии … – Рекі зривається на стогін, тому що Ланга проводить язиком по всій довжині члена і охоплює голівку губами, вбираючи її у рота. Стискає пальцями біля основи та різко опускає голову вниз, пропускаючи член у горло. Піднімає її назад, щільно притискаючи язик. Ворушить їм, лоскоче голівку, обводить її по колу. Захоплено смокче, міцно стиснувши губи. Вгору – вниз, вгору – вниз. Ще кілька таких рухів і Рекі з криком кінчає, тремтячи і підкидаючи стегна назустріч гарячому роту. По тілу розливається приємна слабкість, всі напружені м’язи разом розслабилися. Він лежить на траві відходячи від оргазму і відчуває себе желе, яке забули на сонці, і воно розтануло в липку калюжку. Ланга випрямляється, стоячи на колінах, розстібає свої штани і проводить пальцями по губах.

– Я може і айсберг, але зовсім не залізний. – облизує пальці на руці, не зводячи з нього очей. Опускає руку і торкається щільно стисненого кільця м’язів, потім нахиляється і шепоче прямо на вухо:
– Ти зараз такий м’який і податливий, Рекі…- Ланга повільно вводить всередину палець, – і гарячий … – Цілує шию, додаючи ще один палець, – і чарівно вузький. – Він втискує третій палець, і глибоко цілує, поглинаючи його стогін. Пальці всередині нього починають рухатися, лагідно розтягуючи. Рекі обіймає Лангу за шию, дрібно тремтить, відчуваючи, як вони просуваються все глибше, намагається звести коліна, але йому не дозволяють це зробити. Він відривається від його губ, відкидає голову назад, дозволяючи Ланзі цілувати своє обличчя, ледь чутно стогне на вухо, коли той натискає на щось усередині, знову і знову, змушуючи задихатися від цієї неможливої ​​палітри відчуттів. Через пару хвилин Рекі вже сам подається назустріч пальцям, вигинається важко дихаючи. Ланга припиняє рухати ними, обережно опускає його на траву, кусає за вухо та витягує їх. Присувається до нього ближче, піднімає за стегна та вставляє член. Рекі тихенько скрикує.
– Ланга, якщо спробуєш зупинитись – я тебе приб’ю, чуєш?
– Міг би і не просити, – він кладе руки йому на стегна і починає повільно натягувати на себе. Рекі веде рукою по члену в унісон з його рухами, які починають потроху прискорюватися. Поштовхи стають глибшими і різкішими, Рекі кусає губи і стогне, стискає свій член рукою і скажено надрочує, ігноруючи дискомфорт у дупі. Розсуває стегна ширше, прагнучи насадитись ще глибше. Ланга вбивається в нього вже повністю, до гучних мокрих ляпасів. Зачіпає простату, той переламується в попереку з гучним стогоном, і просить бути ще швидше.Темп стає божевільним, стогін стає ще голосніше, Рекі не витримує і кричить його ім’я кінчаючи, замружуючись від гостроти почуттів. У куточках очей проступає пара сльозинок. Ланга кінчає слідом за ним з глухим стогоном, вбиваючись у нього востаннє і падає зверху знесилений.
– Айсберг, – втомлено видихає Рекі йому на вухо.
– Та як ти задра … – палець лягає на губи змушуючи замовкнути, – найулюбленіший айсберг.