Загублене сонце

Звичайна кімната.Ліжко, стіл, полички з книгами можна сказати звичайна кімната підлітка, але незвичайним була дівчина що жила в цій кімнаті.

Червоне каре по плечі єдине що виділяло її від інших людей.Також те що вона безхатько з п’яти років.І весь цей час вона ні днини не пробула в дитячому будинку.А зараз знову знайшла добре серце що її прихистило. А звали це серце Каорі Сато.Чудова жінка 45 років з сумною історією життя.У 20 років вийшла за останнього мудака що після 25 років життя під одним дахом на її день народження кинув її.На щастя в них не було дітей, і розвились вони швидко.А коли ділили нажите майно суд більшу частину віддав тітоньці Сато, а мудаку майже вбите корито(воно було в такому стані що це не можна було назвати машиною)яке і так через добу перестало їздити.Але її все одно було важко от вона і вирішила забрати до себе якогось безхатька.І на щастя того самого безхатька на імення Юаса Йосико її було начхати ким чи чим ти був до цього.

От тепер Юаса лежачи на ліжку чи не сходити до якогось лікаря, бо впадати в істерику зі слова “Сонце” ненормально.І цю проблему потрібно вирішити ато в майбутньому буде неможливо жити.Тут різко по всьому домі роздався крик:-Юаса!Іди їсти!

-*Боже, можна написати.А не кричати на всю вулицю.Но їсти це майже святе. Можна і потерпіти *- дівчина піднялась і швидкими шашками пішла в кухню.Вже стоячи в проході її легені наповнились найчудовіший запах яєшні що напевно може бути в цьому світі – дайте вгадаю?Яєшня

-Звісно.Але якщо ти сходиш в магазин за продуктами, то можливо в нас буде щось інше-тарілка з яєшнею в формі серця з ковбаскою була покладена на стіл- якщо звісно моя принцеса побажає піти?

-А де мені дітися?-Юаса сіла за стіл і вже була готова з’їсти вже напевно стіл.Була здивована питанню що вирвалося з її уст – а ще навіщо ви мене взяли до себе?

-Причина перша:я була розчарована в житті через те і на емоціях вирішила взяти до себе безхатька-вона замовкла ніби чогось чекала, і вона дочекалась:”Я не безхатько!А просто людина без постійного місця життя”-це просто пояснення.Причина друга:мені ти сподобалась і я не зробила помилку коли вибрала тебе з усіх безхатьків нашого міста.А за ці 2 місяці я зрозуміла що ти стала для мене як донька, і залишати тебе знову саму не збираюсь.Тож будиш жити в мене вічно!

-А я і не проти такої чудової ідеї.А ще дайте, будь ласка, чим можна з’їсти цей шедевр.-на стіл була покладена вилка-велике дякую

Вже почавши їсти яєшню в її голову заповзло питання “А що там з магазином?”.Вона вже хотіла спитати но в туж секунду її перебили

-Список і карта вже чекають вас, принцесо.Карта цього району з усіма відмітками.-якщо в вас виникло питання навіщо?А головне чому?Юаса хоч і була безхатьком но в місті не орієнтувалась от і приходиться її носити з собою карту як мінімум району, а максимум цілої Японії – чи краще атлас?

-Не можна так насміхатись над людиною через не фатальну проблему-тарілка вже була пуста-Я піду перевдягнуся.

-А що слабо піти в піжамці в магазин?- посмішка з’явилась на лиці тітоньки Сато.А на обличчі і так роздратованої принцеси з’явилися явні очерти злості -ой, ладно пробач.Я не хотіла прям так розізлити свою принцесу.

В кімнаті

Юаса закрила двері.І почала оглядати свою кімнату в пошуках чистого, не м’ятого одягу.

Через 5 хвилин вона все-таки знайшла.Навіть те що хоч трохи походило на не домашній одяг чи нову шкільну форму.Біла футболка з пастельно рожевими кольорами та широкими рукавами що були по лікті, біла юбчина по коліна та з поясом що підчеркував талію.Якщо така звісно була.А на ніжках білі балетки.Ось так вона і почалапала в коридор, щоб забрати список і карту.

Доки вона чалапала вона побачила як тітонька Сато дивиться на якийсь договір і майже плаче. Перше що промайнуло в голові Юаси це було “Вона віддала мене в дитячий будинок?!”но ту вона бистро відкинула на пізніше, і вирішила що після магазину все запитає.

І осі вона нарешті біля дверей, і тримає все що потрібно.І тут до неї з заду підходить тітонька і зразу обнімає і з її уст можна було почути:-Пробач, принцесо…Но оскільки Юаса не звернула на це увагу і вирішила що все-таки розбереться після магазину вирвалась з її обіймів і сказавши:-Бувай.Вибігла з дому і побігла наліво.

Через 2 години

Посеред перехрестя стояла червоно волоса дівчина і дивилась на карту

-Де я ?

Єдине що вона могла сказати в цій страшній ситуації.