Фатальна новина

Чм;- Хосок….Він…Травми черепа були надто складним …Він не пережив….Сьогодні зранку відбулись похорони….
Ю;- Ти…Ти жартуєш :- Юнгі зблід остаточно
Чм;- Хотілось би…Щоб це був жарт,але …..
Ю;- Такого не може бути….Я не вірю! :- він почав в припадку шукати телефон,але так і не знайшов і знесиленно впав на ліжко.Скоріш за все він згубив його в лісі.В нього в средині щось обірвалось,і не хотілось вже зовсім нічого,абсолютно.
Чм;- Але його поховали не тут,а в іншому місті,де переїхалий його батьки.
Ю;- Чому ….
Чм;- Що?
Ю;- Чому він!?Чому не я!Він повинен був вижити , а не я!Він на це заслужив!
Чи;- послухай..
Ю;- ЧОМУ!!!?!?! -: зриваючись на крив бочав плакати хлопець.В нього світ став чорно-білим,бо він втратив свій промінь,свої фарби…Він втратив ХоСока….
Ще тиждень він лежав в лікарні,при тому навіть не живучи,а існуючи.Навіть не їв нічого,тільки кашу два рази і пігулки які силою запихали в нього ллікаріОсь , його вже виписали,він без сил,без телефону ,без змоги зв’язатись з кимось і без абсолютного бажання це робити.Так і не спробувавши знайти свій телефон він поплентався дорогою до дому…По дорозі він вступив до магазину придбавши пару пляшок віскі.Він і забув про мотоцикл , який він навіть не знає де знаходиться.
Вже тиждень він сидів вдома не вилазячи,заливав алкоголем чорну діру в його душі (?) Він вже не міг сказати чи була в нього душа…Іноді він підтримував життєдіяльність організму випадковою їжею,часто фаст-фудом …На роботу як і на все інше він теж забив болт.
І десь через пів року такого життя Юнгі зрозумів,що так продовжуватись не може.
Тому встромивши в вуха провідні навушники і ввімкнувши якусь сумну пісню він пішов якоюсь,тільки йому відомою дорогою.Через пів години він вийшов біля моста.
Річка тихо журчала і виблискувала на сонці.Юн зажмурив око і глянув вгору.Над мостом пролітали птахи,легкий вітер відкидав волосся хлопця з лиця.
Ю;- Що ж…Дорогий Хо,ми зовсім скоро зустрінемось.Без вагань хлопець переліз через огорожу і ….