Моє серце палає
від NathanieskyУрок закінчився так раптово, Луна, заглибившись в себе, ледь не пропустила дзвінок. Почавши спускатися по сходах, ледь освітлених факелами, вона знову полинула у роздуми. Все-таки пізні уроки астрономії наводили на глибокі думки про сенси буття.
Оп! Знову ця підла сходинка. Луна вже не вперше потрапляє в цю пастку для неуважних.
З найближчої ніші чується тихий посміх. Чорт! Луні здавалося, що тут нікого немає. Вирівнявши своє положення, вона гордо піднімає голову – готова зустрітися з потенційним недругом віч-на-віч.
– Джинні! – неочікувана з’ява коханої збурює в її свідомості згадку. – Ти тут, а отже… Невже сьогодні, – запнувшись, продовжує,- той самий день?
– Знову забуваєш про все на світі, шукаючи відповіді на таємниці всесвіту? – сміється вогневолоса.
– Вибач, прошу, ти ж знаєш, яка я неуважна, коли… – починає виправдовуватися Лавґуд, коли її перебили, – Тихо, не треба просити пробачення, чого ти, я все розумію.
Луна знову опускає голову, відчуваючи провину за те, що могла подумати, що її світла, добра дівчина звинувачуватиме її у розсіяності. Відчувши дотик пальців на своєму підборідді, вона помалу піднімає голову, дивлячись спідлоба. Джинні нахиляється до неї і торкається губ у ніжному поцілунку.
Що стосується вибачень, то цей день вони планували вже давно. Сьогодні мав статися їхній спільний перший секс. І хоча відносини вже тривають доволі довго, вони все вичікували, не бажаючи поспішати в такій справі. Але ця ніч має стати важливим кроком у їхньому житті.
– Ти впевнена, що готова до цього кроку? – Джинні тримала обличчя Луни руками, дивлячись їй у вічі, вистежуючи тіні непевності у виразі. Попри давно проговорені й вивірені до останнього кроку плани, вона була готова скасувати все в останній момент, якщо її половинка сказала хоча б слово наперекір.
– Т-так, – рум’янець почав заливати щоки блондинки, коли в її голові проносилися кадри найближчого можливого майбутнього. Зловивши щось тремтливо-бентежне в кутиках її очей, Джинні й сама зашарілася.
– Гаразд, – вона відпустила обличчя дівчини та взяла її натомість за руку, – ходімо, – і дівчата направилися по коридору сьомого поверху.
Підійшовши до картини з тролями в балетних пачках, Джинні відпустила руку, за яку трималася всю дорогу. Три кроки туди, три назад і в пустому коридорі раптово з’являються різьблені двері, котрі ведуть до просторої кімнати, центральне місце в якій займає велике, майже королівське ложе.
Спинивши себе на тому, що вона задумується над зручністю ліжка без стовпців і балдахіна, Луна знову червоніє і зажмурюється.
Помітивши її реакцію, Джинні підійшла зі спини й обійняла дівчину. Розслабившись в руках коханої, Луна відчуває, як фарба сходить зі щік. Звільнившись, вона розвертається і стає на носочки для поцілунку, який триває всього кілька миттєвостей. Розірвавши його, Джинні тягнеться рукою заправити неслухняний локон, що вибився з пучка світлого волосся, закріпленого, як завжди, чарівною паличкою. Це викликає в неї усмішку і вона, з ніжністю в очах, промовляє: – Я тебе кохаю. – Я тебе теж, – чується у відповідь.
На кілька секунд все ніби завмирає, всесвіт зупиняється, щоб увіковічити цей момент.
У наступну мить вони нестримно цілуються, сповнені жагою одна до одної, не роблять павзи навіть для того, щоб на повні груди ковтнути повітря, вдовольняючись короткими переривчастими вдихами.
Дівчата все цілуються, трохи зменшивши темп і додавши чуттєвості, вони тануть одна в одній. Луна, нахиливши голову, трохи відкриває ротик. Джинні, скориставшись цим, проводить язиком по губах і, не зустрівши опору, поглиблює поцілунок.
Ще трохи й Лавґуд розсиплеться від ніжності, вона обвиває шию Візлі руками, що до того лежали в тої на попереці. Та її долоні ніби живуть своїм життям, вони розпускають рудий хвіст, зав’язаний по-спортивному на потилиці, обводять узори на загривку, від чого у Джинні підгинаються ноги та вона сильніше стискає талію своєї партнерки. Нарешті, руки зупиняються на манжеті червоної мантії, і Луна, відірвавшись від чужих губ, зосереджує свій погляд на зав’язках, починаючи смикати їх невмілими пальцями. Зрозумівши нескромний натяк, Джинні скидає накидку на підлогу, і допомагає іншій позбутися зайвого одягу.
Опинившись в самій блузі, Луна зауважує, що в приміщенні замку, в середині зими, на диво, не холодно. Вона отямлюється, коли розуміє, що вони вже біля ліжка, хоча секунду назад могла поклястися, що стояла за кілька метрів звідси. Перевівши здивований погляд на грифіндорку, вона отримує коротку відповідь, – “Магія”, – Джинні знизує плечима і тягне її за руку так, що вони опиняються на краю ліжка, сидячи поруч.
Роззувшись, вони підсуваються від краю, вмощуючись зручніше. На хвильку, між ними зависає тиша, яку Джинні перериває, поставивши руку Луні на коліно, повільно погладжує його. Спершись іншою рукою на оксамитове покривало, вона залишає короткий цілунок на губах і, трохи захриплим голосом запитує: – Можна? – рука, що лежала на коліні, тепер легенько погладжує ґудзики накрохмаленої блузи, подаючи знак. Обережний кивок від Луни дає мовчазний дозвіл на те, щоб рухатися далі. Перший ґудзик, другий, сильні руки, з мозолями від держака мітли, легко, мов пір’їнки, ковзають по білій, ніби зітканій з місячного сяйва, шкірі. Остання перешкода у вигляді чорної бусинки подолана, і, розвівши поли блузки в сторони, Джинні допомагає дівчині звільнитися від неї. Відкинувши сорочку трохи далі, вона повертає голову і завмирає, заворожена виглядом своєї коханої в ніжно рожевому мереживному бралетт. Вона руйнує момент, прилинувши до Луни, змушуючи ту відкинутися назад, кінчиками пальців проводить по довгій тонкій шиї, спускаючись до ідеальних ключиць, ніби тільки-но з-під рук майстра-скульптора.
Джинні короткими поцілунками проторює шлях від її підборіддя до шиї, що вигинається, коли в Луни вириваються короткі смішки від лоскоту, до чітко вигравіюваних ключиць та маленької ямки між ними. Між тим, Джинні відчуває як її кофтинка вислизає з-під поясу шкільної спідниці, під силою Луниних рук. Трохи піднявшись, вона сама швидким рухом знімає її з себе, залишившись в самому спортивному топі. Тьмяне освітлення додає їй pfuflrjdjcns, світло з факелів освітлює вогняне волосся, створює вогняний німб перетворюючи дівчину на богиню війни, прикрашеної тисячами веснянок розкиданих по її шкірі – мов краплі крові полеглих ворогів. Загіпнотизована такою візією, Луна, несміливо простягнувши руки, кладе їх на плечі дівчини, погладжує їх, руки проходять по міцних м’язах спини. Контакт блакитних та сірих очей породжує іскри в розумах, котрі розпалюють і так яскравий вогник бажання. Додолу летять спідниця і штани й дівчата залишаються в одній білизні.
Їхні рухи поволі легшають, стаючи майже обережними. Луна ніби в заповільненій зйомці спостерігає як її рука опускається від плеча в ластовинні, по тканині ослизає вниз, до чіткого горбика-горошини. Рижа прикушує губу, коли палець таки торкається знаменної випуклості, та все ж тихий видих зрадливо виривається з її вуст.
– Ти, – з паузами для поцілунків в губи, щоки, ніс, шию, просто куди прийдеться, – просто, – руки Луни метушаться на її спині, – неймовірна, – смішок в губи та роз’єднані роти вдовольняють жагу до повітря. Примиривши вогник сумнівів, який на секунду з’являється в її очах, Джинні ривком знімає з себе спортивний топ.
На повітрі, відкриті для чужих поглядів, чи точніше для погляду однієї блондинки, горошини сосків чітко виділяються на фоні темних ореолів.
Луна, скориставшись моментом слабкості, штовхає Джинні на спину і нависає над дівчиною. Отямившись, Джинні здіймає руки, погладжуючи бліду спину. Не схоже, що вона протестує проти такої зміни позицій. Поки Луна намагається вгадати її думки, хитрі пальці вже добралися до застібки бюстгальтера. Застібка швидко піддається вмілим рухам і ось, вже розстібнутий, ліф падає донизу. Засміявшись, Луна легко звільняє його з рук і пускає в політ до решти речей на підлозі.
Дивлячись своїй дівчині в очі, Луна повільно опустилася на лікті. Коли груди торкнулися грудей обоє різко вдихнули, а потім припали до губ одна одної в чуттєвому поцілунку. Руки Джинні стиснула в Луни на поясі. Швидкий порух і дівчата помінялися місцями. Розставивши ноги по боках від Лавґуд, дівчина осідлала подругу. Переможно усміхнувшись вона схилилася і цьомнула її, щоб потім знову випрямитися. Провівши руками від живота вверх, вона опустила їх на груди Луни, не сильно стиснувши їх. Пильно спостерігаючи за її виразом обличчя, Джинні розслабила долоні й потягнула їх вниз, кінчиками пальців зачіпаючи ніжні вершини сосків. Помітивши позитивну реакцію дівчини, вона продовжила пестити одною рукою, двома пальцями іншої ж узялася гратися з горошиною. Збираючи, гладячи та навіть пощипуючи, вона слідкувала за тим, як пришвидшується дихання нижньої, як вона прикушує губу у відповідь на такі дії. Посміхнувшись, вона, опираючись на руки по боках від Луни, нахилилася і, проігнорувавши губи, котрі чекали цілунку, опустила голову нижче, обпалила диханням бліді голі груди. Не примушуючи себе чекати, вона акуратно лизнула спрямований вгору кінчик соска, а потім взяла і почала попестити його губами. Награвшись з одним, вона доріжкою поцілунків проклала собі шлях до іншого, покинутого раніше і повторила зроблене. Лише почувши перші нестримні хники, Джинні перервалася і з задоволенням облизала губи. Зупинивши руки на ризинці трусів, вона легенько підділа її. Отримавши мовчазну згоду у вигляді трохи розсунутих ніг, вона стягує напівмокру ганчірку, а потім позбувається і своїх.
-Блондинка з голови до ніг, – усміхається Джинні, поки Луна від сорому ховається в згині руки. На відміну від темного і густого, проте акуратно підстриженого трикутника волосся у рудої між ніг, на блідій шкірі видніються майже непомітні негусті світлі зарослі.
Намилувавшись, Візлі вмощується на колінах поміж ніг дівчини, і береться проводити руками по її шкірі, розпалюючи ще більше. Це заставляє Луну поворушити ногами в нетерпінні, щоб подолати таке млосне відчуття в животі. Зловивши одну з них, Джинні кладе її собі коліном на плече. Її погляду відкриваються нові краєвиди. Повернувши голову вона цілує почервонілу колінну чашечку, і, притримуючи її одною рукою, іншою спускається вздовж внутрішньої частини стегна до заповітного місця. Розвернувши руку долонею від себе, Джинні опускає її на вульву, проводить по ній і відчуває наскільки легко та ковзає в природньому лубриканті.
З напіввідкритих губ Луни зривається здивований напівстогін, коли вона розуміє, що відбувається. Але варто лишень Джинні пройтися пальцями біля клітора, як Луна забуває про все, окрім відчуття пальців у себе між ногами та вже не може стримати себе – голосно просить більшого.
Посміхнувшись про себе від того, скільки хіті чути в голосі її дівчини, зазвичай такої тихої й несміливої, Джинні береться проводити пальцями вверх-вниз по чутливому місцю, час від часу зупиняючись, щоб погратися з головкою клітора, схованого у капюшоні. Ці рухи все більше і більше розпалюють блондинку, котра вже не може лежати спокійно. Від тремкої насолоди Луна вовтузиться по простирадлах, аж Візлі доводиться сісти їй на іншу ногу, аби трохи її заспокоїти. І тут до неї доходить, коли стегно треться об її вагіну, і збиває подих. Їй приємно бачити таку реакцію на свої дії. Продовжуючи попереднє заняття Джинні погладжує пальцями ніжну шкіру статевих губ і кінчиками пальців проводить униз, намацуючи вузький вхід і акуратно вводить всередину один палець. Луна відкидається назад, не впевнена в тому, як реагувати, але після швидкого аналізу своїх відчуттів вирішує, що це їй врешті подобається. Вона знову звертає свій погляд на Джинні і киває, даючи негласний дозвіл продовжувати. Перед тим як продовжити, Візлі бере Луну за руку і переміщує ту, поклавши їй на груди. Тоді, поворушивши тим пальцем, вона додає до нього другий, обережно занурюючи їх в оксамитову тісноту. Поклавши великий палець так, щоб він накривав чутливий клітор, вона на пробу ворушить рукою. Коли вона поновлює фрикції, долоня Луни інстинктивно стискається і дівчина починає пестити себе, перебираючи ніжний сосок, бавлячись з ним. Тим часом Джинні повторює свої рухи, спостерігаючи за зовсім вже нечітким взором розманіженої Луни. Такою вона бачить її вперше, але вже обожнює її, з іскристими від збудження очима, вологими вустами, припухлими від довгих поцілунків і покусувань, нагими грудьми з горошинами сосків, напнутими догори, вигнутою від невиносимої насолоди спиною і широко розкинутими руками, що стискають простирадла. Її, зі збитим диханням і неконтрольованими поривами вирватися, щоб не мучитися більше від ласк і водночас праглу, щоб ці ніжності ніколи не закінчувалися.
Направляючи пальчики, котрі задовольняють Луну, Джинні, розставивши ноги чим ширше, починає ковзати вперед і назад по її стегну. Важкі подихи двох дівчат, вперемішку з нерідкими стогонами розносяться по кімнаті й вже ясно, що обом до фіналу залишилося небагато. Джинні швидко рухає рукою між ніг в Лавґуд, викликаючи в неї неконтрольовані схлипи після кожного натиску на збільшений клітор. Сама Візлі вже давно не стримується і просто дозволяє собі сповна насолоджуватися від тертя об шкіру іншої.
Луна вже може відчути як наближається оргазм і може лише сичати, коли він накриває її хвилею задоволення. Джинні, погладивши її ще кілька раз, прибирає руку, щоб допомогти собі й кінчає через кілька секунд судомних рухів рукою.
Вона втомлено валиться на ліжко, обабіч Луни та обнімає її, дивиться в очі й ніжно торкається губ своїми. Дівчина з радістю відповідає їй і вони сплітаються в неспішному поцілунку.
-Дякую, – несміливий погляд через повіки, – мені дуже сподобалося те, що ми робили, – рум’янець надходить на щоки блондинки.
-Я люблю тебе, – просто відповідає Джинні.
0 Коментарів