☾*☽

Лекція Вільяма закінчилася, як тільки пролунав дзвінок. Учні почали вставати зі своїх місць і дякувати викладачеві за пару. Моріарті трохи переживав через те, що, можливо, учні не зрозуміли теми, але ті запевняли його у протилежному. Шерлок підняв голову з парти, також почувши дзвінок і те, що люди починають йти. Брюнет встав зі свого місця, починаючи потягуватися вгору на місці і чуючи, як хрумтять його кістки через те, що він задрімав у незручному становищі. Алоглазий звернув увагу на свого давнього “друга”, який заглянув до нього під час навчального дня.
– Чудова лекція, Ліаме. – сказав Холмс, починаючи спускатися.
Аудиторія швидко виявилася порожньою. Тепер залишилися лише професор та детектив. Синьоокий спустився до учительського столу, спостерігаючи за тим, як Моріарті збирає матеріал у папку.
– Дякую, містере Холмсе. – відповів йому Вілл.
– Ми тут самі, можемо без формальностей.
Вільям промовчав, лише трохи піднявши куточки губ нагору. Все було зібрано в папку, і блондин збирався йти на обід, але брюнет раптово підійшов до алоглазого і притиснув його до дошки. На обличчі професора одразу виступив рум’янець, і він інтуїтивно притиснув папку ближче до себе, ніби вона може його захистити від Холмса. Синьоокий же нахилився ближче до лиця Вілла, змушуючи того червоніти лише сильніше.
– Шерлі.
– М?
Обличчя Шерлока наблизилося. Моріарті зрозумів, що задумав брюнет.
– Сюди будь-якої миті можуть зайти студенти. – сказав Ліам.
Але ці слова не дуже схвилювали Холмса. Його губи впилися в губи блондина і почали повільно їх перебирати. Брюнет намагався передати через поцілунок всю ніжність та любов до людини навпроти. Моріарті почав відповідати, відчуваючи, як долоні Шерлока торкаються його талії. Крізь поцілунок він невдоволено замичав, а потім спробував відірватися. Але детектив не дозволив. Вільям почав відсторонитися назад, а Шерлок тільки сильніше впивався в губи коханого.
– Шерлі. – крізь поцілунок все ж таки промовив Ліам.
Холмс відірвався трохи від губ математика, дозволяючи йому говорити. Тільки це тривало лише кілька секунд. Шерлок став кусати та цілувати нижню губу Вільяма. Алоглазий відчув, як грудна клітка наповнюється почуттями, які були йому приємні, але серце шалено билося про ребра через страх, що їх можуть помітити. Моріарті відчув себе студентом. Наче він закрився разом зі своєю коханою людиною в аудиторії, щоб побути трохи разом через кілька пар.
– Продовжимо потім.
– Ми можемо продовжити і тут. – Вимовив Шерлок відриваючись від почервонілих губ.
Сині очі глянули в обличчя Вільяма. Таку картину Холмс спостерігав би щодня: почервонілі губи, червоні щоки та червоні очі, що наповнюються бажанням. Хотілося наплювати на всі правила і знову притулитися своїми губами до губ коханого, як раптом вони почули голоси студентів біля аудиторії і, мабуть, ті збиралися зайти всередину.
Алоглазий почав відразу ж чинити опір і відштовхнув від себе брюнета. Шерлок лише видав тихий сміх і відірвався від професора. Вони обидва якнайшвидше набули звичайного вигляду, ніби нічого не було.
– Стій, нам не сюди! – почувся крик якогось хлопця.
– А куди нам? – спитав інший хлопець, що був під дверима.
– Далі.
Незабаром невелика група учнів пішла від дверей аудиторії, де знаходилися Вільям та Шерлок. Блондин із полегшенням зітхнув і знову міцніше стиснув у руках папку.
– Думаю, нам варто піти на обід. – сказав Ліам.
Шерлок цього разу лише погодився з ним, і вони попрямували на вихід із аудиторії. Брюнет дорогою запропонував білявці побути сьогодні ввечері разом. Вільям нічого не відповів, але Холмс чудово знав, що той погоджується.