Новий друг

Юнгі гріє замерзлі руки в кишенях і повільно йде за сином, що намагається докотити снігову кулю до будинку.

— Я впевнений, що батькові сподобається, — малюк сміється і зупиняється біля під’їзду.

— Тато трохи затримався, вибачте мої сонечки, — Чімін підхоплює синочка на руки і цілує в червоний від холоду ніс, іншою рукою він тягне до себе Юнгі, насолоджуючись улюбленим сміхом.

Пак допомагає занести снігову кулю в теплу квартиру і несе її у ванну, щоб не змочити все навколо. Маленький альфа біжить за ним, витирає носа рукавичками і перебирає різні варіанти імені для нового друга.

— Юґен, як тобі, тато?

— Відмінне ім’я, давай твій друг поки що звикне до нового місця, а ми підемо переодягнемося в сухий одяг, — Пак знімає шапку і гладить сина по голові. — Тато нам приготував твій улюблений какао.

Юнгі допомагає переодягнути маленького Джегю і веде його на кухню, вручаючи чашку гарячого какао, поки Чімін йде на вулицю і непомітно проносить у ванну ще снігу. Альфа старанно ліпить сніговика, додаючи йому очі та малюючи усмішку.

Чоловік заносить на руках дитину і широко посміхається дозволяючи Джегю залізти на стілець поруч із ванною та обійматися зі сніговиком.

Чімін м’яко цілує свого омегу в губи і йде готувати обід.

Надвечір вони прощаються зі сніговим другом, обіцяючи своєму синові, що той обов’язково повернеться наступної зими. Джегю на радощах просить батьків переглянути “Холодне Серце”, а ті не в змозі відмовити готують разом вечерю і вмикають улюблений мультфільм.

Альфа засинає десь на середині і Чімін відносить його в ліжко, дбайливо вкриває ковдрою, а потім повертається в обійми до чоловіка. У компанії теплого чаю вони доглядають мультик і засинають після насиченого дня на дивані у вітальні.

Вранці Джегю будить їх трохи підгорілими, але досить смачними тостами з джемом.

Чимін щасливо цілує дитину в обидві щоки і не перестає обіймати її, одночасно нахвалюючи приготовлену їжу. Юнгі не може перестати захоплюватися своєю дитиною і говорити, наскільки ж їм з татом пощастило мати таке диво.