Десь у паралельному всесвіті гопака…

Попередження: ОС, козаки
Примітка: Написано спеціально для челенджу 90 днів пиши сильно. Завдання полягало переробити кінцівку відомого твору, додати ефект несподіванки, щось поміняти. Вибір пав на ГП, оскільки мені його анітрошечки для такої мети не шкода. )
Опис: Гаррі проводжає сина до Гоґвортсу. Експрес від’їхав, але крім нього на платформі лишився ще хтось…
Натяк на “Прокляте дитя”.

Джіні повела Лілі додому ліпити вареники з вишнями, а Гаррі ще довго стояв на платформі, проводжаючи поглядом експрес, який повіз його молодшого сина до Гоґвортсу. Він згадував, як уперше потрапив сюди і відчайдушно намагався знайти потрібне місце відправлення, невідоме жодному маґлівському службовцю. “Оце були часи”, — ностальгійно всміхнувся Гаррі і скинув з окулярів оселедця. Тепер він був не просто магом, а отаманом-характерником — найвищим чином на другому рівні Міністерства магії. Велика влада і велика відповідальність.
— Усе ще стовбичиш тут, Поттере, — голос був знайомим, але навіював не надто приємні спогади.
— Мелфою, — Гаррі не треба було обертатися, щоб його впізнати. Драко став поруч, склавши руки за спину, і теж почав вглядатися у слід експреса.
— Вітаю з підвищенням, — мовив він стримано.
— Дякую. Твій син теж сьогодні вперше?..
— Так. Заявив мені, що хоче стати майстром гопака, уявляєш?
Гаррі ледь стримав пирск. Щоб Мелфой — і гопак?!
— Нелегкий на нього чекає шлях, — спромігся вичавити він.
— Можеш сміятися, — здавалося, Драко не хвилювало, що Гаррі з усіх сил кусає губи, щоб не виказати своє приголомшення. — Я теж спершу розреготався. Але він так цим захопився… Не думаю, що зможу переконати Скорпіуса. Він справжній упертюх.
— Схоже, маєш велику проблему, — пробелькотів характерник, таки випустивши короткий смішок, але потому взяв себе в руки і посерйознішав. — Ти ж знаєш, що гопак — це шлях для двох побратимів. Хто захоче стати кревним товаришем Мелфоя?
— Я чув, ти вчив свого сина…
— Зажди-зажди! Ти хочеш, аби Албус подружився із твоїм випло… е-е… Скорпіусом?
— Я хочу, — різко відмовив Драко, — аби ти цьому не перешкоджав. Твій син — один із небагатьох першокурсників, які опанували основи гопака. Певен, Скорпіус уже знає і не проґавить шанс роззнайомитися з потенційним побратимом. Він швидко метикує. Тож коли він це зробить…
— Не кажи гоп, поки не перескочиш. Албус — не з тих, хто ведеться на підлабузництво.
— Авжеж, — скривив губи Мелфой. — Завжди квапившся з висновками. Скорпіус не схожий на мене чи батька. Навіть я це розумію. У такій справі він не стане прикидатися люб’язним. Зрештою, хіба гопак терпить нещирість?
— Ані краплі.
На мить запала мовчанка. Драко простягнув долоню:
— Ти обіцяєш мені?
Гаррі важко зітхнув, передчуваючи, що в майбутньому на нього чекає ще не одна зустріч із Мелфоями.
— Обіцяю.
Потиск був короткий, але міцний. За тим Драко розвернувся і попрямував геть із платформи. Але перед самим переходом він спинився і додав:
— О, іще одне. Хтось має тобі це сказати.
— Що? — буркнув Гаррі, роздратований несподіваною домовленістю.
— Оселедець тобі зовсім не личить.
Лишивши онімілого Поттера добирати слова проклять, Мелфой переможно вишкірився: хай йому і доведеться терпіти чотириокого через сина, але принаймні сьогодні він його зробив.