Гей радар / Розділ 4 Гей не гей, егегей

Розділ 4 Гей не гей, егегей

Упродовж наступного тижня Гаррі почував себе відверто паршиво. Просиджуючи день за днем ​​у своєму офісі в Аврораті, він нудьгував. Снейпа не можна було назвати приємним співрозмовником, майже кожна їхня розмова закінчувалася скандальною драмою. Але присутність зіллєвара привносила в його життя щось таке… Гаррі сам не міг зрозуміти що.

Разом з тим аврор Поттер був упевнений, то була їхня остання зустріч, бо Снейп страшенно гордий, злопам’ятний і зовсім не вміє прощати. Так, Гаррі був абсолютно впевнений, поки одного вечора не побачив знайомого чорного пугача, що міряв своїми совиними кухонний стіл.

 

Містер Поттер,

Я не маю права вимагати щось, але нам треба поговорити. Чи є хоч найменший шанс, що ви погодитеся на зустріч?

С.С.

 

Давай у п’ятницю, в той самий час, у тому ж місці.

 

Коротко чиркнув Гаррі на обороті пергаменту і віддав послання сові. Він був настільки схвильований, що, здається, забув підписатися. Втім, Снейп і так зрозуміє, від кого лист.

 

Дякую.

 

Надійшла коротка відповідь.

 

***

 

На цей раз Гаррі вирішив облишити зайві церемонії. Він одягнув свої улюблені червоні клубні штани.  Їх тканина була лакована і гарно переливалася на світлі.

На верх Поттер обрав чорну напівпрозору майку. Якщо Снейп його пошле, він хоча б зможе потанцювати і відтягнутися вдосталь. Сам не знаючи навіщо, Гаррі накинув забутий Снейпом піджак доповнюючи образ. Його гриффіндорець притяг із собою з готелю, сподіваючись пізніше повернути власнику.

 

Сьогодні Гаррі знову чекали. Снейп як чорний павук забився в куток похмуро гіпнотизуючи простір перед собою. На столику поруч з ним стояла чашка вже давно охолонутої кави. Гаррі полегшено зітхнув.

 

— Доброго вечора, Северусе!

 

Снейп почувши звук власного імені смикнувся як від удару і вперився в хлопця поглядом побитого собаки.

 

— Спасибі, що прийшли, містере Поттер. Зізнаюся, думав ви не погодитесь. Запевняю, вам нічого не загрожує.

— Ее.., — Гаррі спантеличено почухав потилицю. — Ти про що взагалі?

 

— Минулого разу я дозволив собі зайвого. Мені шкода, Поттере.

 

“Снейп що реально вибачився? Мабуть, у Забороненому лісі всі тварюки передохли”, – спантеличено подумав Гаррі.

 

– Ой та годі, з ким не буває, – хлопець махнув рукою. Винуватий Снейп – це було щось новеньке! Його дивним чином хотілося підбадьорити.  — Рон одного разу напився так, що заблював мені весь одяг!

 

Снейп підбадьорюватися не хотів, навпаки – гидливо скривився.

 

— Я про інше, Поттере. Я не мав права торкатися вас! Не уявляю, як це було бридко. Та ще й для натурала. У вас же наречена в решті-решт, про що я взагалі думав! — Снейп закрив обличчя руками.

 

Гаррі здивовано подивився на співрозмовника. “Снейп що, вважає мене гетеро?”, – промайнула абсурдна думка.

 

— Ти газет не читаєш? — Гаррі обережно підсунувся ближче. — Про те, як я переспав з половиною Британської збірної по квідичу Пророк трубив тиждень! З чоловічою половиною, якщо ти не зрозумів. Рита таке розслідування накатала, як зараз пам’ятаю: “Золотий хлопчик тепер Голубий хлопчик! “.

 

— О.., – Снейп підняв на нього здивований погляд. – Зізнатися, я давно не стежу за кореспонденцією. Та й в жодному разі мене це не виправдовує.

 

— Та годі тобі, було навіть весело. Мене давно так відверто не намагалися спокусити. Не знав, що ти можеш бути таким. Чого це раптом, га? Думав, ти мене ще зі шкільних років ненавидиш.

 

Молодий офіціант хотів було підійти до їхнього столика, але під похмурим поглядом Снейпа різко знітився і звернув у бік кухні. Було видно, що зіллєвар вагається, але от він уперто зчепив пальці в замок і рішуче почав:

 

— Думаю, ви заслужили чесну відповідь. Якоїсь миті мій трохи затуманений мозок сприйняв вашу манеру спілкування за флірт. І я вирішив, що ви в мені зацікавлені, Поттер… У сексуальному плані. Знаю, вкрай нерозумно і самонадіяно з мого боку. Зазвичай я не дозволяю собі подібної поведінки.

 

Гаррі міг поклястись – по щоках співрозмовника поповз легкий рум’янець. Раптом хлопець відчув, як чужі руки лягли йому на плечі. Довелося обернутися.

 

— Гей, солоденький, потанцюємо, — за спиною стояв високий гарненький блондин. Його обличчя здавалося невловимо знайомим. Раніше Гаррі б швидше за все погодився, але зараз компанія похмурого і трохи розгубленого зіллєвара здавалася куди більш… Цікавою.

 

— Я тут не один, — Гаррі акуратно та твердо прибрав із себе чужі кінцівки.

 

— Та чого ти, у мене хоч сьогодні і вихідний, але якщо пригостиш мене випивкою я мм… Станцюю тобі приватний танець.

 

Тепер Гаррі впізнав його, це був той самий стриптизер, чиє шоу вони бачили минулого разу.

 

— Вибач, але ні, у моєму смаку дехто інший, — Гаррі невимушено кивнув у бік Снейпа. – Більш того, я у ньому щиро зацікавлений.

 

Останнє слово він вимовив максимально двозначно.

 

— Як знаєш. Та якщо передумаєш, я біля бару, – блондин ображено надув губи та відійшов.

 

Снейп сьорбнув охололу каву пропалюючи поглядом спину стриптизера.

 

— Та годі вам, Поттере, розважтесь, — тон слизеринця знову був позбавленим емоцій. — Ви не повинні витрачати весь вечір сидячи тут зі мною.

 

— Як щодо розважитись разом? Ммм, провести приємно час? — шаленіючи від власного нахабства Гаррі накрив долоню Снейпа своєю.

 

— Поттере, досить. Не смішно.

 

— А я і не сміюся, Северусе. Адже я сказав йому правду. Ти абсолютно правильно трактував мій інтерес.

Снейп подивився на кінцівку Гаррі так, ніби та була щонайменше слизьким отруєним щупальцем.

— Поттер, клянуся, якщо ти знущаєшся…

— Зовсім ні!

— Чому тоді ти не задовільнив свій «інтерес» минулого разу? Стало гидко робити це зі мною?

— За кого ти мене маєш, Северусе? Ти ж був не в собі і не міг тверезо мислити. Я б ніколи цим не скористався.

Снейп задумливо потер пальцем нижню губу.

— Зазвичай моїх партнерів мало турбувало коли… В тім, забудь. То ти дійсно хотів би…? — Снейп неоднозначно хитнув головою.

— Так. А можна? — Гаррі здалося що він має справу щонайменше з драконом. Небезпечним і настороженим.

Дракон кивнув.

Шаленіючи від власного нахабства Гаррі присунувся ближче, до самого обличчя зіллєвара і легенько окреслив язиком його нижню губу, потім верхню. Пропонуючи, але не наполягаючи. Чорні очі навпроти спалахнули жаром. Снейп вп’явся в губи Гаррі з таким завзяттям, ніби це було всім, про що він коли-небудь мріяв.

Музика в барі стала гучнішою, гул голосів здавався приголомшливим.

 

— Северусе, це було неймовірно, здається ти і справді вампір, — заявив Гаррі хапаючи ротом повітря. — Ти з мене ледь душу не висмоктав.

 

— А можу і не тільки душу, Поттере, — ніби ненароком кинув зіллєвар.

Щойно до Гаррі дійшов сенс слів, він почервонів з голови до ніг. Йому вже відсмоктували кілька разів, це не було чимось новим, але образ зіллєвара, що повільно опускається перед ним на коліна, розпаляв ТАК…

 

— У мене взагалі-то є ім’я, — пробурчав хлопець намагаючись хоч трохи приховати збентеження та збудження. Навіть після стількох років перед колишнім профессором він ніяковів як хлопчисько.

 

—Гар-рі, — протягнув Снейп своїм глибоким баритоном.

 

— Трясця, у тебе такий голос. Вилитий змій-спокусник!

 

Снейп ніяково кашлянув і поправив шийну хустку.

Гаррі подумки дав собі стусана. Нагадувати Снейпу, що дивом вижив у фінальній битві проти Волдеморта, про змій було не найкращою ідеєю. Отрута Нагіні ледь не вбила його.

 

— Це що, мій піджак? — Як би мимоволі спробував змінити тему зіллєвар.

 

— Так, мені личить? — Гаррі підвівся на ноги і кокетливо покрутився. — Ну гаразд-гаразд, не дивись так, зараз віддам.

 

Хлопець акуратно розстебнув численні гудзики, від адреналіну пальці трохи тремтіли. Та ось, нарешті важка тканина ковзнула вниз. Спочатку Гаррі хотів якомога довше покрасуватися, але під пронизливим поглядом чорних очей швидко знітився і віддав річ своєму власникові.

 

Зіллєвар продовжував розглядати його, несвідомо мнучи темну тканину в руках. Гаррі всім єством відчував голодний жадібний погляд. Снейп підвівся, як зачарований підійшов до хлопця і схилився до самого його вуха.

 

— Тобі дуже личить, Поттере. Може, підемо звідси?

 

Гаррі радісно посміхнувся і кивнув головою.