Header Image

    І я завжди чекаю нагоди,

    Щоб втопитися у пригодах.

    У військових походах

    Вдихати тютюновий порох

    І дим твоїх сигарет.

    Життя — то є мед.

    А смерть — то намет.

    Звідки ніколи й нікому:

    Ні старим, ні бідним, ні кволим,

    Не повернутися додому.

    Хай Бог всіх пробачить,

    Та хай русню лиш він не бачить,

    Бо проллється ж на них

    Тої болі й ненависті гріх.

    І нехай він їх втопить в в’язкому бридкому болоті

    Бо вони на це повністю заслуговують.

     

     

    0 Коментарів