2 розділ

2 глава
Від імені Марти :
13:43 – солодко потягнувшись на ліжку я відкрила очі, повернувшись до вікна я побачила що на вулиці сильний дощ, погода котру я так люблю. Взяв одежу я поплелась в душ, зробив всі ранкові процедури я вдягнулась.( в телеграм каналі фото та музика – пропоную вам включити пісню «Still With You-Jungkook) Вийшовши на кухню, я озирнулась й зрозуміла що мій гість ще спить, підійшовши к холодильнику думала що приготувати зупинившись на вівсянці із фруктами, и оладках з медом.
Від імені Юнги :
Проснувшись, швидко сходив у душ, переодягнувшись в одяг що був у мене з собою. Коли я вийшов з кімнати відчув приємний аромат молока і фруктів.
Ю: Доброго ранку – з посмішкою казав хлопець, дивлячись на то як Марта готувала «сніданок»
М:і тобі доброго ранку о другій годині дня, сідай буду тебе кормить, майже все готово.
Ю:якщо в тебе так починається кожен день, я вже готовий одружитись з тобою – жартівливо говорив Юнги.
М:Я була б рада якщо б мій ранок так починався , але частіш за все він починається з нового трупу, або ще з якогось випадку. – посміхаючись казала дівчина. – смачного, в тебе є на щось алергія? Ось тут фрукти, горіхи, мед…
Ю: ні алергії в мене нема, дякую за піклування. Все дуже смачно.- після «сніданку» Юнги визвався вимити посуд, Марта і була проти все ж таки здалась і пішла переодягатись, сьогодні їй треба було ще з’їздити по справам. Помив посуд Юнги очікував свою нову знайому. Марта вийшла з кімнати через 30 хвилин.
М: мені ще треба сьогодні потрібно заскочити в одне місце.
Ю:може тебе підвезти?
М: ні дякую я на своїй машині, бо потім ще на пошту треба, я тобі пізніше напишу, якщо шо.
Ю:добре, дякую за гостинність. – мило усміхаючись Юнги поклонився й вийшов у коридор. Виходячи з дому Марта закрила дім. І пішла до гаражу, відкривши його перед хлопцем стояв Lexus Lx 2021. Марта повернулась до Юнги і сказала : До зустрічі вийдеш через великі ворота щоб я не виходила з машини добре?
Ю: так звісно, було приємно познайомитись. – казав хлопець виходячи ідучи до своєї машини.
М: гарного дня. – сідаючи в машину казала дівчина.
Виїхавши у город Марта зраділа тому що сьогодні майже немає заторів, через годину вона вже була на роботі їй треба було закінчити звіт. Забравши всі необхідні документи вона пішла до пекарні, взявши випічку, вона їхала до квартири своїх батьків, відкривши двері вона одразу почувала радісні крики своєї зіроньки, тої кого вона кохає більш ніж себе, свою доньку, так у нашої героїні вже є дитина, хоч і історія її народження зовсім не романтична і не щаслива але вона дуже любе її не зважаючи на те що зробив біологічний батько вона любе свою дитину.
М:ти добре себе поводила? – цілуючи Міхрімах у носик питала Марта
А: добре, добре, але не хотіла в обід спати. – казав Олександр Андрійович своїй доньки.
М:ааха, як завжди в нас дуже багато енергії, ну що вже хочеш додому чи ще посидимо з Дідусем?
Мі: додому, а куди бабуся пішла?
А: вона пішла на роботу завтра поверниться. Може зайдеш поїмо разом?
М: в наступний раз в мене ще купа роботи, добре?
А:пообіцяй а то буде як завжди «купа справ, купа справ»
М:ххахахах ну добре, добре вечір суботи на цій неділі я присвячу вам. – казала дівчина переодягаючи Міхрімах.
Одягнувшись і попрощавшись з батьком вони вийшли з дому, посадивши Міхрімах у дитяче крісло, Марта сіла за кермо, заїхавши на пошту вона забрала посилку. Вдома вони повечеряли, підготувавши доньку до сну вона почала вкладати її спати.
М: На добраніч моя лунолика дівчинка. – поцілувавши доньку в лоб вона вийшла і зачинила двері. Після прибирання на кухні і прийняття душу вона переодягнулась, почала дописувати звіт, ближче до часу ночі вона закінчила, зберігши всі файли, Марта лягла спати.
Від імені Юнги:Коли я приїхав на роботу я зрозумів що половину сьогоднішніх завдань не виконано, тому прийдеться сидіти до ночі, визвавши помічницю і вказавши їй принести бумаги на проект реконструкції фамільного особняку сім’ї Чон, о 4 годині дня розпочалася нарада. Закінчивши перевірку всіх креслень, я відпустив всіх додому, сказавши, що як тільки закінчу перевірку презентації для проекту Аеропорту поїду додому. О 9 годині вечора я закінчив з роботою вийшовши на паркування сів у машину, завів і поїхав додому. Зайшовши в під’їзд зі мною привітався охоронець і пропустив до ліфта, зайшовши в квартиру на 36 поверсі, я одразу пішов у душ, після приготував вечерю, я вирішив зайти в інстаграм. Перша публікація яка була в стрічці була моєї нової знайомої, натиснувши на її сторінку я почав дивитись її фотографії в цей момент мені попалась фотографія її з якоюсь дитиною глянувши на опис я побачив «Моє лунолике кохання» Я не розумів хто ця дитина тому вирішивши що це мабуть її племінниця гортав далі.
Думки: Яка вона гарна.. Наче янгол що зійшов у цей світ, по її фотографіям ніколи не сказав би що вона працює в органах. І тут знову фотографія цієї дитини за 30квітня (усі події відбуваються наприкінці травня) Підпис: моя кохана донечку Міхрімах сьогодні тобі вже років, хай не страшить тебе ні день ні ніч, ти моє сонце і ти моя луна, немає нічого у цьому світі що могло б мені замінити тебе. Колись у майбутньому ти прочитаєш ці слова, тому я завжди пам’ятай буду стояти на твоєму боці, підтримаю тебе і заспокою, будь тою ким відчуває твоє серденько. Дякую тобі моя лунолика красуня за те що ти є.
-Що…Донька? Але вона казала що у відносинах була лише раз в 17 років, що ж сталося? Хоча вона можливо завагітніла штучним способом? Сподіваюсь з нею нічого поганого не сталося. Боже я тільки зараз помітив як дівчинка схожа на неї… Він вирішив ще трохи подивитись на фото Марти, сидів так доволі довго він наткнувся на фото ще вагітної дівчини. – Як їй личить вагітність… Так гарно… З цими думками він відправився у ліжко, як тільки його голова торкнулася подушки він заснув…..
Ранок:
Марти
Прокинувшись у 7 ранку, одразу переодягнулась неї останній вихідний тому вирішила піти у кімнату обставлену як тренажерний зал, ставши на бігову доріжку вона бігала десь 30 хвилин, після 45хвилин йоги, вийшовши з кімнати Марта одразу пішла у душ, через якийсь час вона вийшла з ванної кімнати переодягнувшись, вона зайшла у дитячу кімнату
М:доброго ранку моє сонечко. Ти вже прокинулась? – Мило посміхаючись казала дівчина