Історія

Історія Великого Лісу

Все почалося багато-багато років тому, у той час коли вся Земля була Великим Лісом. В цьому лісі проживали в мирі та спокої безліч тварин.

З часом звірі почали сваритися між собою: жирафи скаржилися що на Півночі занадто холодно і намагалися топити печі, що дратувало морозолюбивих пінгвінів; черепахам не подобалось що в пустелях майже немає води.

Тоді звірі домовилися між собою, що розділять весь Великий Ліс на багато-багато частин і розселяться по світу так, щоб всім все подобалося.

Відтепер у світі знов запанував Мир: світ розділився на 5 материків і кожна тваринка тепер жила у найкращих можливих умовах. І лише один вид тварин вирішив розселитися майже усюди, адже вмів дуже добре пристосовуватися до будь-яких умов: це були Люди.

Минали роки. Всі вже й забули ті часи коли увесь світ був одним Великим Лісом. Люди стали розумнішими за усіх інших тварин. Людей ставало занадто багато. Для того щоб не сваритися між собою, люди вирішили знов розділити всю територію на менші частини і розселитися так, де буде зручніше кожному.

Саме так з’явилися країни. Люди сподівалися, що, якщо кожен буде жити там, куди прагне його серце, то сварок між людьми більше не буде. Більшість країн мирно жили собі і все їм подобалося, адже люди в тих країнах були щасливі, як і тварини.

Були такі місця у світі, що подобалися багатьом, наприклад гарні пляжі, красиві квіткові поля. Кожна країна хотіла би собі забрати такі місця, тож, щоб не сваритися, люди знов домовилися між собою: жителі різних країн могли вільно пересуватися і насолоджуватися гарними місцями.

Але згодом країна під назвою «Двоголовий Орел» почала поводити себе надто зухвало. Двоголовий Орел мав багато яскравих територій, де всі знаходили собі місце у житті. Але Ведмідь (головний цар у цій країні) хотів все більше і більше. Не всі поділяли його думки, але його це мало хвилювало. Багато раз були спроби скинути його владу, але ті хто це планував зникли безвісти. Ходять чутки, що всемогутній Ведмідь сам особисто знайшов їх і покарав. Відтоді і почалися роки жахів. Люди жили й дуже боялися свого правителя і не могли нічого з цим зробити. Їх життя стало сірим та похмурим.

Не дуже далеко від Двоголового Орла була розташована інша країна. Калина. Так це її назва. Калина була дуже приємною по всім відчуття. Її правитель був мислячий та добрий. Білий Лелека. Так його звали. Він робив все для своєї Батьківщини. Будував великі домівки для усіх бажаючих, допомагав бідним, які ще не знайшли свого призначення у житті. Калина хоч і не займала великої території, але інші правителі держав поважали цю землю.

Але не всі… Великий Ведмідь дуже заздрив Калині. Він ненавидів Білу Лелеку, тому що у нього все виходило, країна процвітала, а мешканці шанували Лелеку. Ведмідь бажав теж саме, щоб все це було саме в нього, а не в мудрого правителя. І тому він вирішив помститися. Але за що? Адже цар Калини нічого злого не зробив йому. Відповідь на це питання не знав і сам Ведмідь. В ньому «бурлила» чиста ненависть та бажання руйнувати все і всіх у такій невинній країні. Так чи інакше, рішення було прийнято.

24-го дня Холодного вітру (так називався сьогоденний лютий) у 2022 році від народження Великого Лісу стався перший вибух у Калині. Перше, що відчули мирні жителі –  це страх. Великий всепоглинаючий страх. Найпершими постраждали території, що знаходилися біля кордону з Двоголовим Орлем. Ворог наступав з кожного боку. Люди тікали подалі від цього жаху, залишивши рідні домівки, де вони жили все життя.

Білий Лелека був дуже стурбований, він не чекав такої підлості від Ведмідя. Він прийняв рішення боротися до кінця, вистояти! Заради свого Дому!

Напад на Калину тривав 5 місяців. За цей час багато домівок, крамниць, парків, доріг було зруйновано загарбниками. Люди страждали кожного дня, але трималися, тому що їх вів за собою відважний та розумний правитель. Лелека відстоював свої права на свободу та на рідну домівку.

З часом сили ворога почали гаснути. Багато людей змусив не по своїй волі йти та громити Великий Ведмідь. Тому вони мирно здались Білому Лелеці та заприсяглися у вірності. Білий Лелека – мудрий цар. Він не став карати тих, хто не по своїй волі коїв злочин.

Сили Калини кожного дня тільки збільшувались. Це дуже дратувало Лютого Ведмідя. А новина, що такі держави як Роза, Дуб, Лілія та багато інших допомагають своїми силами Калині взагалі розлютила на стільки кровожерливого царя, що він вирішив сам покінчити з Мудрим Лелекою.

Бурий Ведмідь викликав Лелеку на бій. На самому обриві гори повинна коїтися їх бійка. Звісно правитель Калини погодився на це, адже він бажав миру для своєї Батьківщини. Чесно кажучи, бій був по силам не рівним. Цар сірої країни переважав великою фізичною силою, але Білу Лелеку не просто так звали мудрим…

Поєдинок тривав майже весь день, але цей час того коштував. Біла Лелека переміг. Переміг з гідністю. Він не вбив Великого Ведмідя, а запропонував йому прощення та мир, протягуючи руку. Але лютий цар не зміг цього зробити, не зміг потиснути долоню.

Бурий Ведмідь зібрав всі свої останні сили і стрибнув вниз з урвища. Лелека не встиг його стримати… Так ї скінчилось лихе життя правителя Двоголового Орла.

Всі люди святкували перемогу, навіть мешканці похмурого краю. Вони не стали обирати нового царя своїй країні, тому що побоювались повторення жахливої історії. З часом їх володарем став Білий Лелека. Він об’єднав дві держави в одну. Двоголовий Орел втратив свою назву. Калина. Ось як тепер зветься ця велика держава, де всі люди живуть у мирі та спокої, а їх ватажок веде їх далі, у світле майбутнє.

Кінець