Тільки ти

Немає нічого кращого таких справ, де всі ніби змовилися проти тебе. Тоді-то і починаєш входити в азарт.

А. К. Дойль

“Як зіпсувати ранок” посібник для чайників”:

1. Зателефонувати раніше 8 години ранку.

2. Сказати, що потрібно їхати на роботу.

3. У поспіху збиратися, невстигаючи навіть поїсти.

Здається, саме цими правилами і користуєтьс Кан Філлі, коли о 6 годині дзвонить сплячому Марку і каже, що потрібно терміново їхати на роботу:

– Доброго ранку, містере,- занад-то радісно пролепетав в трубку чоловік.

– А? – сонний містер Джордан боровся з бажанням кинути слухавку і продовжити спати.

– Ех, друже, у мене для тебе є робота. Терміново потрібна твоя присутність, адрес скину в SMS.

– Тц, зрозумів Вас, до зустрічі.

По завершенню розмови Марк намагався якомога швидше відійти від сну. Загорівся екран телефону, на якому висвітилось повідомлення від слідчого Кана: “вул. Вентурська 37″. Так-сяк піднявшись з ліжка, Джордан обшукав всю кімнату в пошуках своїх джинсів, які, в свою чергу, мирно висіли на спинці стільця. Нарешті зібравшись повністю, не поївши, не вмившись, Марк вибігає з квартири і на всіх парах несеться до ліфту. Чоловік спустився на перший поверх і пішов на парковку до свого авто.

” Гайда, Марк, зберися! Не перший раз!” він подумки дав собі ляпас і закинув сонливість в дальній ящик своєї свідомості, завів мотор, і рушив на місце призначення.

Довго їхати не прийшлось. Вже за п’ятнадцять хвилин чоловік з подивом дивився на давно покинутий і на половину зруйнований будинок, ажде працювати в подібному місці не дуже приємно. Містер Кан привітався з новоприбулим чоловіком. Філлі вже як 10 років працює слідчим в прокуратурі, здобув неабияку славу серед своїх колег, побудував кар’єру і просто є найкращим другом Марка. Сам же Джордан є прославленим, в досить широких кругах, судово-медичним експертом, який розпочав працювати одночасно з Каном.

Вже була пристойна така метушня навколо місця злочину, багато поліцейських загородили територію спец.стрічкою та поставили декількох патрульних.

– Я тебе швидко введу в курс справи. Вбито жінку, приблозно 40-45 років, гроші, коштовності та документи на місці, ми пробили по базах – родичів та близьких у неї немає: росла в інтернаті, розлучена з чоловіком, працює медсестрою в місцевій лікарні; її звати Елізабет Морган. Тепер можеш познайомитись з нею поближче.- після цих слів чоловік жартома штовхнув кулаком в плече колезі і кудись відлучився.

Марк Джордан натягнув медичні рукавички, присів коло трупа жінки і вирішив провести детальніший огляд тіла та можливих доказів. Судячи з кольору шкіри та по трупним плямам, задубінню тіла, охолодженню (≈30°), вона померла 6 годин тому, та ще й пручалася під час вбивства, ймовірно, намагалась втекти або відбитися. Встановивши час та, автоматично, і дату смерті всі данні були занесені до протоколу. Оглянувши місце злочину і зібравши деякі мазки поверхонь, зразок землі біля мертвої та інші речі, які бопомогли рослідуванню, Марк знову звернувся до друга:

– Щодо способу вбивства. Я цим займусь тоді, коли тіло доставлять в морг, там у мене більше можливостей чим на бетонній підлозі.

– Гаразд.

Слідчий Кан звернувся до працівників, які тинялись без діла.- Ви чули? Грузіть тіло!

– Так, сер.

Вже через деякий час в карету швидкої допомоги помістили декілька безсонних ночей та багато вбитих нервів Марка.

– Зустрінемось вже в лікарні. – Джордан завів мотор свого авто.

Через деякий час суд.мед. експерт вже стояв у білому халаті та в масці, адже, як ми знаємо, трупи не дуже приємно пахнуть, та і шкідливий яд виділяється. Не відтягуючи час, Марк зняв з жінки речі, тому, що вони заважають оглянути тіло повністю. Він уважно роздивляється шию жертви: її могли заколоти, задушити або навіть і зломати деякі хребці , але ні, все чисто.

Перевівши погляд на грудну клітку, чоловік помітив одну цікаву річ: вздовж між третім і четвертим ребрами була довга різана рана завдана ковзаючим рухом тонкого гострого предмета. Навколо та в рані був знайдений невідомий порошок та невідома речовина. Джордан вирішив перевірити, чи є ці речовини в роті жертви, адже, якщо це яд, то так він швидше подіє; він відкрив рот і закріпив щелепи спеціальним інструментом, та уважно вивчає ротову порожнину, і бінго, на кутніх зубах був виявлений порошок, схожий на цукор. Взявши зразки цих виявлених речовин та зразки бруду під нігтями (можливо буде виявлена дерма або кров вбивці), Марк відніс їх в свою лабораторію, яка знаходиться навпроти моргу.

Провівши майже 20 годин в лабораторії, з перервами звісно, суд.мед. експерт вже з точністю міг сказати, що то за порошок з рідиною: ціаністий натрій зі звичайною водою. Дуже токсичний яд, який жертва намагалась змити водою з пляшки, яку завжди носила з собою (про це він дізнався від колег), так цей порошок добре розчинний, але вона зробила ще гірше, даючи змогу крупинкам змішатися з кров’ю, та коли вона полоскала рот, то пару крапель проковтнула, і все – пиши “пропало”. Також під нігтями було знайдено піщинки піску, землі і нічого, що б давало змогу вказати на вбивцю.

Марк написав звіт з усіма виявленими факторами, та передав його Кану:

– Дякую за виконану роботу, можеш їхати додому, поспи трохи. – турбуючись про друга сказав Філлі

– О, я скористуюся твоєю порадою. До зустрічі, якщо знайдете щось цікаве – то дзвони.

– Домовились, будь обережним по дорозі додому!

– Ага, так, добре.. вже не слухаючи друга Марк якомога швидше вирішив покинути лікарню.

Джордан заснув як тільки ліг на ліжко. Ця робота, не дивлячись на те, що він весь час проводить в лабораторії, сильно вимотує.

Наступний ранок розпочався з телефонного дзвінка. І як ви гадаєте, що трапилось? Звісно, вбивство. Але одна деталь трохи вибила з колії: почерк вбивці точно такий як і на вчорашньому тілі. Не втрачаючи часу Марк зібрався та виїхав на місце злочину. Все прийняло неочікуванні обороти.

Кан Філлі сказав, що на цей раз було вбито хлопчика. Немає ніякої закономірності та схожості між вчорашнім злочином і теперішнім. Всі і без лишніх слів зрозуміли, що це все діло рук психа – серійного вбивці. Суд.мед. експерт взявся оглядати тіло (перед цим, звісно, одягнув халат та маску з медичними рукавичками). На вигляд хлопчику від 8 до 12 років, займається спортом (ймовірно бейсболом), на тілі була знайдена різана рана вздовж між третім і четвертим ребрами, навколо та в рані був знайдений порошок (припустимо – ціаністий натрій), та оглянувши ротову порожнину також були знайдені крупинки, можливо, цього ж порошку. Взявши зразки, Джордан прийнявся оглядати місцевісь: всюду були дерева та кущі, сира земля і якісь розірвані папери навколо та в руках трупа. Спочатку оглянувши гілки рослин, Марк побачив клаптик тканини; на землі сліди були ретельно заметені.

– Хей, слідчий Кан, скажи групі прочесати територію навколо, всі сліди неможливо приховати.

– О, як скажеш. – з усмішкою сказав це Філлі, і приказав людям піти і пошукати можливі сліди.

Марк, тим часом, намагався розібратися, що то за бумага розкидана навколо місця злочину. Як тільки він побачив вміст цих клаптиків, його серце пропустило один удар. Це були його невдалі спроби виявити речовину знайдену на тілі тієї жінки, якісь формули та підрахунки, все це написане його рукою, але звідки тут могло з’явитись це?

– Ну, Джордан, знайшов щось цікаве? – поцікавився Філлі.

Руки Марка затремтіли, він ніяк не очікував знайти такий доказ.

– К-кан, це неможливо..! – суд.мед. експер протянув руку вручив її слідчому.

Очі Філлі ось-ось випали б з орбіт, його здивуванню не було меж.

– Ти нічого не хочеш мені сказати? – спокійно виговорив Кан звертаючись до друга.

– Ти ж розумієш, що я не міг це зробити? Я весь день провів то в лабораторії , то в моргу, а зразу після цього я поїхав додому, – почав виправдовуватись Марк,- можливо, мене хочуть підставити.

– Можливо…

Всі виявлені докази відправили до лабораторії, а труп в морг. Як і очікувалось, то виявився ціаністий натрій, а у хлопчика точно такі ж пошкодження та причина смерті як і у першої жертви. А ось з клаптиком паперу все куди цікавіше: були знайдені відбитки пальців хлопчика, самого Джордана, та ледь-ледь помітні чиїсь треті. Вони занадто нечіткі щоб стверджувати, що то відбитки пальців взагалі.

Ця ситуація шокувала весь відділ. Тепер на Джордана дивились скоса, ніхто, звісно, не говорив своїх думок, але мимоволі підозрювали його, хоч і намагались це приховати. Марк не дурень, і зрозумів це відразу. Неможливо працювати в такій атмосфері, але підтримка Кана Філлі і чашечка кави трохи розслабляли його.

Наступного дня все повторилось. Виїхавши на місце злочину, Марк першим ділом вирішив оглянути місцевісь (як би неетично з його сторони це не виглядало, але він розумів, що труп було вбито так, як і попередні два, а от натрапити на особисті речі куди страшніше). Цього разу вбили чоловіка від 25 до 30 років, навколо нього лежав попіл, сам труп обгорів, але чітко було видно рану між третім і четвертим ребром, хоч і підпал трохи не співпадав з очікуваннями слідчої групи. Зібравши зразки попелу, клаптиків одежі та крові з рани, Джордан зітхнув з полегшенням, не було нічого, що б вказувало на причасність його до вбивства.

– Хей, Марк, підійди сюди, тобі сподобається! – з якихось кущів його гукнули напарники.

– Іду-іду

Тільки приблизившись до того місця, Джордан відчув стійкий запах крові, і він не помилився: на землі лежала повністю просякнута нею сорочка і заплямовані кросівки.

– Це вже не смішно… – чоловік не міг відвести погляду від цієї картини, адже то були його речі!

– Марк.. Збирайся, їдемо зі мною. – наказним тоном промовив Кан Філлі.

– Хей, слідчий Кан, ти ж розумієш, що це не я зробив?! Я не настільки дурний, щоб ось так залишати докази на видному місці!

– Я сказав, залізай в машину, а то одягну наручники!- вже кричав Філл.

– Так, звісно..

Розуміючи, що зараз немає сенсу чинити опір, чоловік підкорився наказу та сів у службову машину, а за кермом був Кан.

У Марка руки тремтіли, очі бігали по салону авто шукаючи спасіння, думки плутались, холодний піт стікав по вісках, серце витанцьовувало тарантелу, а нога нервово тремтіла. Між чоловіками померла мертва тиша. Втонувши в своїх думках, Джордан не почув “На вихід!” викрикнуте Філлі виходячи з машини. Не втрачаючи часу, Марк відкрив дверці авто, і вдихнув повні легені свіжого повітря. Різка зміна настрою друна дуже тривожила суд.мед. експерта.

Кан Філлі повільним кроком направився до якоїсь закинутої багатопоферхівки.

– Щ-що це за місце? – майже прошептав Марк.

– Я вже давно хотів тобі в дечому зізнатись, та розказати багато чого.

– Хіба зараз є час для цього?! – майже в істериці прокричав Джордан.

– Зараз якраз потрібний час. Йди за мною, бажано мовчки.

Так вони і піднялись на дах (як виявилось – 11-ти поверхівки) в абсолютній тиші. Так сильно Марк ще ніколи не втомлювався, на одному диханні піднятися на таку висоту складно. Віддихавшись, Філлі відчув на собі пильний погляд “друга”, та повернувся до нього в очікуванні.

– Навіщо ми тут?

– Ну що ж, мій любий друже, з чого почати?

Марк і так сильно нервує, а тут щей цей тип з інтригами, зовсім не весело.

– По-перше, ми з тобою дружимо протягом десяти років мінімум, і я вже давно хочу сказати, що маю до тебе зовсім інші почуття, ти для мене дещо більше, чим просто “друг”.

– Філ, що ти хочеш цим сказати?

– Я кохаю тебе!

Джордан не міг і слова сказати, це було так неочікувано..

– Я завжди намагався бути поруч, підтримати тебе, допомогти. В основному, ми з тобою бачимося лише на роботі, а мені так тебе не вистачає; я сумую за твоєю посмішкою, твоїми очима, за твоїм голосом та милим сміхом. Я хотів якомога більше часу проводити разом з тобою!

Кан Філлі нагадував безумця, який швидко-швидко повторює одне й те саме. З кожним новим словом підвищуючи тон, слідчий робив крок за кроком в сторону другого чоловіка.

Марк Джордан порожнім поглядом дивився на “друга”, слухаючи його збожеволівші викрики.

– Я ПІШОВ НА ЦЕ ЗАРАДИ ТЕБЕ! Я ЇХ ВСІХ ВБИВАВ ЛИШЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЧАСТІШЕ БАЧИТИ ТЕБЕ!

– Зачекай… що ти сказав? Повтори. – Марк намагався не вірити в те, що почув тільки-но.

– Я вбив їх всіх… І твої записи я підкинув, і твоя сорочка з кросівками також моїх рук справа, ти такий необачний. – повільно-тягучо сказав кожне слово Марк.

– Ні-ні-ні-ні, ти не міг. Я НЕ ВІРЮ!

– О, невже? Весь цей час я слідкував за тобою, за кожним твоїм кроком і дією. Тебе мені так бракувало… Я готовий на все заради тебе, а ти мене не помічаєш. То, можливо, краще умертвити тебе? Тоді ти точно залишишся лише моїм? – здоровим глуздом тут і близько не пахло. Помішаний на своєму кращому другу Філл підійшов впритул до Марка та з несамовитою жагою крові простронив його шию наскрізь холодним лезом…

 

Не завжди кінець є початком чогось нового. В цієї історії більше не буде продовження.