Розділи
-
-Яке ж це все лайно… - втративши останні краплі натхнення, пошепки сварився молодий хлопець. Батько знову запив, проклинаючи все навколо, в школі знову відчитували за відсутність форми та не виконану домашку, але ж не будеш пояснювати при всіх, що до виконання завдання вже…-
2,0 K • Ongoing
-
-
Анотація: Мінхо ненавидить лицарів. Вони розбивають тобі серце, інколи, навіть, не усвідомлюючи цього. Мінхо — бібліотекар при дворі замку королівства Левантер, що відвідав свій перший бал де неймовірної краси чоловік запрошує його на танець. Він навіть не підозрював,…
-
10,1 K • Ongoing
-
-
Їхній світ влаштований трохи по іншому ніж людський. Тут є певні правила яких потрібно притримуватись: нікому не розкривати хто ти є насправді; не показувати свою магію звичайним людям без потреби, і останнє, головне правило: нікому не довіряти. Їхній світ розділений на декілька…
-
9,9 K • Ongoing
-
-
Це була середина жовтня. На вулицях помаранчеві та коричневі кольори змішувалися з сірими. Періодичні зливи накривали собою Сеул, змушуючи людей постійно мати при собі парасольки. Запах дощу та зів‘ялого листя заповнив собою місто, а густі хмари не давали ніякого натяку хоча б…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
Після довогої поїздики автобус нарешті доїхав до місця призначення. Тільки після того як всі вийшли дівчина дістала з під сидіння свою милицю, і обережно встала опириючись на сидіння. Коли вона спустилася з автобусу, до неї підбіг хлопець. —Рюджин — викрикнув він і…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Серце боляче билося об ребра. Паніка заполонила мозок Мінхо. Він сидів, стискаючи кермо до побілілих кісточок пальців. Хлопець не міг відвести погляду від людини на землі. В ніс одразу вдарив терпкий запах крові та чогось горілого, хоча він точно б не встиг потрапити в авто. Перед…
-
17,5 K • Ongoing
-
-
Примітка: Мені так ліньки щось робити... Мені дуже дуже шкода, що я так довго нічого не виставляла, але я просто трішки вигоріла. Я постараюсь бути трішки швидшою, але цей фанфік досить великий і я просто втрачаю надію дійти до кінця. Привіт. Останнім часом я нічого не писав, бо…
-
30,0 K • Ongoing
-
-
— Вітаю, мій любий хлопчику! — промовила тітка Инджі та притягнула Мінхо у великі обійми. Її обійми були для Мінхо майже улюбленими у світі, звичайно після танців та його котів. Він не сильно любив дотики, проте дійсно обожнював отримувати теплі, міцні обійми від тітки. Вона…
-
30,0 K • Ongoing
-
-
—Як таке взагалі могло статися? —Замовкни, Бінні! —Що за дурень зміг підхопити простуду влітку? Мінхо застогнав, прикриваючи лице ковдрою. Він також не знав, він рідко хворіє. Як він умудрився зробити це серед літа, для нього також було загадкою. —Що ти взагалі робив, щоб…
-
30,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 865 866 867 … 1 350 Next
