Розділи
-
Сяо завжди був дуже чутливий до музики. Пронизливий тріск, що нагадував ритмічний спів флейти заворожував та привабив увагу його зкаліченого розуму й у момент одержимості кармою. Він поплентався ледь тримаючись на ногах та чіпляючись об трупи монстрів, кров яких ще була на його…-
2,9 K • Ongoing
-
-
Вітер тихо шелестів листям намагаючись не заважати танцю юнака з мечем. Хлопець був в епіцентрі листопаду. Різнокольорові барви теплих відтінків падали на галявину. Раптом ставши, він підняв голову до неба. Потоки повітря розвівали його волосся та одяг. Небо сьогодні чисте,…
-
307 • Ongoing
-
-
Варто сонцю добігти обрію і настає вечір, зірки одна за одною прикрашають собою темно-сине небо, ідеальним нерухомим візерунком оточивши місяць. Здавалося б хтось має це помітити але нікому не було діла, а ті хто бачив у цьому щось більше здавалися оточуючим дивними та…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Біла, холодна зима стоїть на вулиці. Сніжинки, що підхоплюються вітром, крутяться в безладді та незабаром розбиваються. Бліді, наче чистий аркуш паперу, люди ворушать сніг своїми чоботами. Бродячі коти й собаки відсиджуються в сирих підвалах. В цей період вся природа начебто…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Нічне небо з тисячами мерехтливих зірок стало першим свідком спроби пограбування, а місяць був світлом у цій непроглядній темряві, тобто співучасником. Тільки кришталеві метелики та світлячки безтурботно літали немов ті маленькі ліхтарики, на яких діти пишуть бажання, щоб вони…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Маленька ступня впевнено тримає вагу витонченого тіла, коли робиться випад вперед. Натреновані м’язи вже звикли тримати спину рівною, від чого дівчина була схожа на юмі* (хоч і вбрання прикривало деякі вигини). Тим часом, шовкова стрічка приємно торкалась ніжної шкіри навколо…
-
963 • Ongoing
-
-
Рана, залишена в її серці, ставала ширшою щоразу, коли її світлого розуму торкався сумнів. Ні, цього слова не повинно існувати в лексиконі генералки комісії Тенрьо, особливо якщо мова заходила про Сьоґун Райден та її ідеали. Але щось липке і мерзенне одного разу пробралося в…
-
738 • Ongoing
-
-
Виходячи з магазину після його зачинення,Казуха діставав свої вже поношені життям навушники і вмикаючи в них рандомну пісню з плейлисту,він думав про того хлопця,який мав гарні аметистово-сині,мов нічне небо або Чорне море,очі і котрий так мило розгублено дивився на…
-
34,7 K • Ongoing
-
-
Лі Юе, земля, що споконвічно належала Гео Архонту – Мораксу. Місто контрактів та столиця економіки цілого Тейвату. З часів правління Володаря каменю пройшло багато часу. Все змінилося. Із смертю свого божества, людям кам'яного королівства прийшлось взяти відповідальність за…
-
835 • Ongoing
-
-
Звичайний теплий світанок весіннього ранку. На світані виднілася чорна фігура з тяжким мечем,яка сиділа на пеньку в долині ветрів. Волосся розвивалося по ніжному вітру, ледве лескочущому блескучу шкіру. Дивлячись на велике сонце яке ліниво прокидалося з-під землі, Еола думала…
-
513 • Ongoing
-
- Previous 1 … 676 677 678 … 1 353 Next
