Розділи
-
У Ґоро ясні блакитні очі і найм'якіше на дотик волосся, яке Казуха колись взагалі міг би чіпати. Подумки, звісно, йому завжди бракувало сміливості доторкнутися до них насправді. Казуха дивиться - здалеку, зблизька, повстанське військо вже звикло скидати всі дивні деталі на його…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Юнаки сидять на кухні та п'ють чай. Але, якщо бути точним лише один з них, другий просто вважав за краще вивчати поглядом першого. Він ніколи не любив пити чай улітку, хоча атмосфера завжди подобалася. Але більше звичайно подобався його "ну майже чоловік", який виглядав навіть зараз…
-
360 • Ongoing
-
-
Невеличкий ліхтарик стояв на доріжці, освітлюючи достатньо, щоб не спіткнутись. Як завжди незмінний повний місяць то ховався за грозовими хмарами, то знову визирав, підглядаючи за панною. Блакитні очі стежили за кінчиком леза. Випад, поворот, випад, замах — не було нічого…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
— Пробач, що не зберіг... — ледве рухаючи блідими губами вимовив Ділюк. — Це я винен. Моя вина в тому, що ти помираєш. — Продовжував він дивлячись на те, як Кейя посміхається, дивлячись на нього і простягає до його лиця руку. Ех скільки-б він зараз всього хотів сказати своєму…
-
396 • Ongoing
-
-
Архонт Вітрів був дуже дивною особистістю. Всі безсмертні, яких в своєму житті зустрічав Сяо, змушували відчувати їх велич лиш з першого погляду і викликали деякий страх глибоко всередині. Навіть у Гвейджон, яка, здається, була справжнім янголом, бавилася з людьми та м'яко…
-
453 • Ongoing
-
-
in the dark темно and I'm right on the middle markі я в самій середині i'm just in the tier of everything that rides below the surface насправді, на рівень нижче поверхні — ми хочемо миру! — миру, миру цьому народові! — геть пануючу монархію й королівство, ми хочемо федерацію! — свободи! помідори, масивне каміння,…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Радісні вигуки дітей, які зазивали кому б продати товар.Все це було неважливо, поки що для Архонта, він навіть вважав забавним, що люди вічно поспішають, боятися впустити щось і не бачать навіть у малому щастя. *** На жаль тільки він розумів справжню ціну часу або йому так…
-
2,7 K • Ongoing
-
-
Тома вже давно стояв у кімнаті навколішки. Хвилин двадцять, а може, й трохи більше. Руки починало зводити, як і стегна, напружені статичною, нехай і нескладною позою. Він опинився в цій ситуації далеко не випадково, тому зараз абсолютно не хвилювався про своє майбутнє. Час наодинці…
-
2,7 K • Ongoing
-
-
«Мондштадтського привида підбито, чи зможе вижити наш герой?» – так виглядав скандальний заголовок учорашнього екземпляру міської газети, який випадково опинився у руках нашого героя. Ознайомившись зі статтею, Ділюк лише байдуже гмикнув. Він здогадувався, що вже завтра…
-
865 • Ongoing
-
-
- Принцеса безодні повинна понести покарання, - прозвучало набатом по залу, - За свої вчинки треба відповідати. Привести її сюди, хочеться подивитися в очі людини, що посміла чинити опір Селестії. В зал вводять дівчину. Хочу будо відчуття, ніби вона сама прийшла сюди. Йшла…
-
1,7 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 672 673 674 … 1 353 Next
