by Маґістр Anita —Чуя Накахара Повернувшись в готель, я потрапив на допит Осаму, що швидко перейшов в горизонтальне положення. Це було не заплановано, але що є то є. Коли він почув про шлюб, і його реакція він...злякався? І я згадав що він говорив уві сні "Озіляй" невже він її кохає? Тому я хотів…
by Mori_cucumber —— Заходьте. До кімнати зайшов високий, худорлявий хлопець з бинтами на руках. Він підняв погляд на Фукудзаву з-під каштанового волосся. На перший погляд він виглядав відлюдькувато. Під очима синці від недосипу, волосся було скуйовдженим і стирчало в різні боки. — Дадзає,…
by Маґістр Anita —Дазай Осаму Провівши останні дні відпустки, з документами й Чібі, що майже не відрізнялось від того що ми робили до цього. В понеділок він відвіз мене на роботу, перед тим як я вийшов він поцілував мене в щоку. Чим трохи здивував, я ж згадав про його слова в перший день шлюбу…
by Anet Kuinamor — Буду нахабною і невихованою, проте зізнаюся, що цю роботу присвячую сама собі. Я вклала свій сирий пошматований досвід в чужі, фактично, намальовані долоні, пережувала чужою щелепою і проковтнула в процесі дослідження людської природи. …
by Сергей Подхлебный —Ось настала ніч... Лев заснув а Лукаш лежить і дивиться на нього. Він дивиться на його обличчя, на його довге волосся, яке білими хвилями спускається на плечі. Його довгі вуса інколи сіпаються від вітру. Хоча спочатку здається що Лев старий, безпорадний дід, та це не так. По його…
by Імпресіоністка Птаха —Зачарований, старий, непроглядний ліс. У лісі тому росте верба молода.Верба та має душу, що всьому лісу помага. Її колись всі звали Мавкою.Вона була із тілом, та без душі.Хоча, душа, то незавжди щось матеріальне, чи не так? Що було в людях, тих, хто всіх міфічних захисників лісу…
by Sofiia —Травень, пора свят і смажених шашликів. Лукаш з батьками й їх друзями пішов в ліс, щоб смачно поїсти. Несподівано почалась повітряна тривога, але ніхто не звернув увагу, всі продовжили насолоджуватись природою й розпивати алкогольні напої. Раптом почувся вибух й дорослі…
by весняний вітер —Зимовий вечір. Природа заснула, як історія кохання. Тихо, кристалічні сніжинки, спадали з похмурого неба. Озеро покрилося льодом. Лиш одна червона горобина, вітки якої схилялися додолу, а ягоди нагадували краплини крові, оздоблювала білий, мінорний пейзаж. Вітер наспівував…
by весняний вітер — Зимові пейзажі почали змінюватися на весняні й скоро ліс знову задихає чарівними істотами. Сонце освічувало озеро, яке відблискувало, мов осмій. Де-не-де прокидались пташечки, які мали будити сплячих мешканців. Потроху гілля дерев струшували з себе зимову ковдру й…
by весняний вітер —Золотаве сонце, поблискуючи в озері, закотилось за небокрай. Пташки перестали співати, а квіти відвернулись від останніх променів. Весняна прохолода огорнула ліс. Перелесник все ще задумано сидів під тою березою. -Чого ти сидиш? Чого душа твоя не в спокої? - монотонно, не звично…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.