Розділи
-
попередження: фік написаний таким чином, що у ньому є дві різні кінцівки. Вони будуть відповідно розділені, ви це побачите. Сподіваюсь, хоча б одна із них вам сподобається, приємного читання! ----- — Пташка, що помирає на свободі чи пташка, що живе у клітці?– невисокий молодик…-
854 • Ongoing
-
-
- Слухай, Ацуші... А ти не міг би мені допомогти з цим? У мене вже стріха їде... - Дазай легко і трохи винувато посміхнувся, дивлячись у сторону Накаджими. Який же він все таки добрий хлопець. Всім допоможе, завжди викладеться на повну. Не те, що він сам... - Ой, звичайно, сенсей, ви погано…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Стук. Дазай втомлено відкинувся на спинку шкіряного крісла, не бажаючи когось бачити. За день сидіння на місці та розбирання ненависних паперів він неймовірно втомився, але за щільно закритими дверима нервові розмови й шум, а значить щось важливе. Можливо, якийсь нерадивий…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Під ногами шелестіло листя, й Дадзая вкотре настигла думка, о том, як же він любив цю пору року! Оскільки: можна вдягнути своє улюблене пальто, частенько йдуть дощі, все таке в золотастих, рудих та червоних барвах навколо… Просто краса, йому подобалось це; радувало як і очі, так…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Звичайний літній день. В місті стоїть несносна спека, від якої люди намагаються сховатися в тіні тих небагатьох дерев, що туляться посеред кам’яних джунглів. Можна сміливо стверджувати, що довкола панували тиша і спокій: перехожі поспішали по своїх справах, машини проїжджали…
-
5,8 K • Ongoing
-
-
Фукудзава вагався, через що брови хмурились, але все ж спитав: — Еліс... мила? — Фукудзава-сан, все гаразд? — Ацуші ледь не підскочив від раптового питання. — А? Так. Звісно. Мені треба за документами. — Юкічі втік. — Цікаво, чого це бос таке питає. — Подумав Ацуші. Наступною…
-
760 • Ongoing
-
-
Хуртелиця хазяйнує за вікном від самого ранку, щедро осипаючи все довколо сніжною ковдрою, що захищала від її сестриці-морозу. В одній із незліченної кількості старих п'ятиповерхівок, які щільно заполонили вулиці міста два хлопці готувалися до Різдва. Бажання й сил іти у гості…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
19 грудня 1979 року. — Ця робота, — викладач розмахував екзамінаційним листом, ніби ганчіркою для пилу. Дрібний, трохи необережний почерк Рампо на поверхні паперу та його зміст, який учень достовірно пам’ятав, очевидно не вписувались в атмосферу кабінету. — Повний…
-
26,8 K • Ongoing
-
-
au: 10 років після того, як осаму пішов з ПМ. p.s. у чуї астма. Звичайний день і звичайний вечір для найзвичайнішої людини. Здавалося, що може піти не так. Навіть пляшка червоного сухого вина, яка стоїть поруч із ліжком не віщує біди. Лиш зображення на ній Святого Петра трохи…
-
3,5 K • Ongoing
-
-
Дазай і Чуя Чуя забіг до кімнати, з усієї сили відкривши двері ногою. — Скумбія, ти чого знову не реагуєш ні на що?! Він підійшов до хлопця, що закривав усім видом, що він робить. Чуя нахилився і заглянув, він побачив ніж, що тримав Дазай, порізавши руку. — Виродок! Ти знову…
-
504 • Ongoing
-
- Previous 1 … 468 469 470 … 1 352 Next
