Розділи
-
Чомусь саме зараз я захотіла дещо уточнити. Я пишу цей фанфік вже рік, хоча почала виставляти недавно. Це була моя перша робота, тому перші частини просто набір слів, які я зараз стараюся привести в порядок. Цей розділ був для мене пеклом, бо, по-перше, я його повністю заново писала,…-
17,2 K • Ongoing
-
-
Середа - це улюблений день тижня ДжоДжо. В минулій школі в цей день завжди були найлегші уроки. А ще в середу він народився. Коротко кажучи, юнак обожнював середу. І сьогодні теж середа. Можливо і цей день буде хорошим. Пролунав дзвінок будильника. Хлопець ліниво вимкнув…
-
17,2 K • Ongoing
-
-
Останнім часом Аббакіо ходить ще більш пригніченим і апатичним, ніж зазвичай, але все одно справно виконує свої доручення і нібито навмисне лізе в найзапекліше місце в боях. Буччеллаті помічає ці зміни в підлеглому вже не перший день і його це не на жарт турбує. Тому після…
-
829 • Ongoing
-
-
Через декілька годин Бруно вже вдома, лежить у своєму ліжку, обдумуючи все, що сталося за цей незвичайний день. Особливе місце в думках хлопчика займає білявий поліцейський, що врятував сьогодні його з батьком. Аббаккіо... Леоне Аббаккіо... Саме він повернув йому віру в людей, віру…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Уявімо собі світ, у якому Бруно Буччеллаті народився на десять років пізніше, а Аббакіо не став продажним поліціянтом. Уявили? Що ж, тоді поїхали далі. Перенесемося у той день, коли злочинці прийшли за Буччеллаті старшим у лікарні, а хлопчик з жахом чекав їхньої появи, ховаючись…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
«А в мене тільки почало виходити.» Зазвичай ті, хто переживав кораблетрощу, а потім травив байки в генделику, так от, саме ті люди починали молитись, восхваляти, дякувати богам за другий шанс. Чоловік, що щойно оговтався на піску і викашляв з легень всю воду, а зі шлунку морську…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
я не змогла проставити жанри, але все окей, повірте мені(лапслок) . це було неправильно. безглузді сімейні вечори, на яких він намагався грати гарного батька, намагання налагодити минулі стосунки зі знайомими, що як і були так і залишилися зверхніми. він не відчував себе там, де…
-
282 • Ongoing
-
-
На березі моря, на камені, на тому самому, що слугував за стіл або іншу кухонну мебель, сиділа чайка. Мертвими очима вона дивилась на лінію горизонту, де небесна блакить поєднувалась із морською. Ця чайка була особливою. Вона не сумувала зі звичних причин, з яких сумують чайки. Якби…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Едвард знав, що робив, бо він знав цей острів і знав, що робити. Знав, як жити і як виживати. Та його магнітом тягнуло до єдиної прогалини у своєму життєвому досвіді. До Стіда Боннета. До Стіда блядського Боннета, як казав Ізі. Можливо, Ізі був правий, а можливо, лише думав, що все…
-
3,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 370 371 372 … 1 352 Next
