Розділи
-
На білосніжних простирадлах лежали два оголених тіла, що притиснулись один до одного. Юнак розплющує карі очі, позіхаючи і вертячись у руках хлопця поруч. Стоп. Де він і чому лежить голий поруч з.. Цезарем? *** Техьон живе у багатому — центральному ж — районі великого міста. Але…-
2,5 K • Ongoing
-
-
Ну шо ви, думали я помер?) А ні, я шукав натхнення! Не люблю останні дзвоники і випускні, але цього року мені прям сподобалось. Якось надихнула мене цьогорічна подія і я вирішив написати щось отаке дивне, а можливо і сумне, а можлив миле. Ну там як піде. Всім гарно здати НМТ і…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Дурна застуда та дурна смерть. Справді думали, що Рома може змінитися. Але, що поганого в тому, щоб тебе всі ненавиділи? Ти живеш своє звичайне, розкішне життя, тебе оточують люди, а що вони говорять вже й не так важливо. Сьогодні вони добрі, завтра погані. Незмінний тільки Рома, він…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Моряки не обирають коханих із простих людей, тільки зі своїх. Не через погорду - погорді немає місця на кораблі - а заради безпеки, своєї і коханої людини. Море вміє бути теплим, щедрим, люб’язним, але не менше від того воно вміє бути ревнивим, і ревнощі його страшні. “Піднімайся…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
«Цікаво, як вони там?». Здавалося, це запитання настільки заповнило собою таку довгоочікувано-непохитну тишу в кімнаті, що звучало від усюди. Відкорковуючи пляшку «Hennessy”, за своїм післявоєнним планом діяв Михайло Подоляк. Все, як він того бажав: перемога, декілька годин…
-
716 • Ongoing
-
-
Надихнулась ідейкою з тг This is СПАРЖА, і вийшла серія послідовних замальовок з вайбом сільського літа і трохи осіннього Києва. *** Кінець травня, а надворі уже страшенна спека. Вечори, щоправда, прохолодні, і світанки туманні, але загалом літо уже повністю захопило владу. За пару…
-
6,2 K • Ongoing
-
-
Женя нервувався. Навіть дуже. Вічно пунктуальний, чіткий і взагалі «Я-містер-грьобана-ідеальність-Спартак Суббота» запізнювався. Це було, як мінімум, дивно, адже вбільшості ця прерогатива віддавалася Жені. Але саме зараз Янович сидіти в їхньому звичному ресторані сам вже хвилин…
-
851 • Ongoing
-
-
— Трясця. Міу вдивлялась у запальничку, що вільним падінням з вікна балкону через її необережність зникла десь у кущах. — Доведеться її діставати, — Кокічі стряхнув попіл у попільничку, якою дуже пишався, бо вона була вкрадена з якогось дуже дорогого бару. — Це вже друга…
-
6,5 K • Ongoing
-
-
Чергова часова петля. Чергова зустріч. Акемі задумливо розчісувала волосся і обирала сукню. Хоч би скільки разів не повторювались події, вона чекатиме кожної нової зустрічі з нею як вперше. Зібравшись і пов’язавши на зап’ясток улюблену яскраво-рожеву стрічку, яка так пасувала…
-
542 • Ongoing
-
-
Янович виходить з відділку й закидає голову до похмурого неба. Видихає пар у холодне повітря та оглядає стоянку з патрульними машинами. Вітер морозним подихом пихкає у лице сніжною крихтою, від чого Женя щулиться й фиркає. Заходити у приміщення не хочеться, вони знову…
-
4,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 34 35 36 … 1 323 Next
