You have no alerts.
    Фанфіки українською мовою

    Розділи

    • Плач по телефону Cover
      by Мартуся — "Війна. Коли вона закінчиться? Усі вбиті люди нарешті відчують вічне щастя десь там далеко, куди людський зір не дістане? Де літають чудні істоти, що повністю уособлюють собою те відчуття "щастя". А хіба таке місце взагалі існує? Може чорний морок там також панує і його в тисячі…
    • Дорогий інтим Cover
      by Мартуся — Прохолодний вітерець ласкав щічки кожного, хто наважився вийти на двір, бо та краса, що коїлась там, могла і вбити. Хмари великими клаптями утворювали дивовижні силуети. Хоч лежи вічність на траві і роздивляйся кожну пухнасту шайбу, яка змінює свою форму весь час через пориви…
    • дружба чи щось більше Cover
      by save me — Арестович. Завжди було так тяжко? Ні. Чому одна людина змушує замислитися про почуття? *** А почалося все восени.Коли п'яний у стелю Михайло Подоляк зателефонував йому на телефон. Ну що ж друзям треба допомагати. Але чи друзі вони з ним? Льоша приїхав у бар забирати…
    • Ти моя, щоб не було… ось чому я з тобою. Cover
      by austen. — — Та тихіше будь, мала… ай! — Мовчи вже! Лізеш наперед - хто ж тобі лікар? А зараз терпи! Хударлявий чоловік з коротким і сплутаним чорним волоссям смикнувся, примруживши ледь розкосі блакитні очі. Дівчина здула з лиця пшеничне хвилясте пасмо і з ще більшим завзяттям почала…
    • Première rencontre Cover
      by Дайте риби — - Хвилюєтесь? -з неприхованим інтересом француз розглядав чоловіка перед собою. Волосся зачесане назад, рельєф плечей обтягнутих темною тканиною піджака, охайно випрасовані штани, що підкреслюють контур ніг, і на додачу — краватка, не потрібна, але така правильна краватка.…
    • Зізнання Cover
      by Christi_i — "Ми сиділи на просторому ґанку за широким столом, нам подали запашну каву, і цей насичений аромат витав у повітрі, даруючи приємне розслаблення. Володимир підставив своє крісло ближче до мене, і ми опинились поруч. Ніхто з нас так і не почав нічого говорити. Раптом його мужня рука…
    • Цікаво, як вони там? Cover
      by хто я? — «Цікаво, як вони там?». Здавалося, це запитання настільки заповнило собою таку довгоочікувано-непохитну тишу в кімнаті, що звучало від усюди. Відкорковуючи пляшку «Hennessy”, за своїм післявоєнним планом діяв Михайло Подоляк. Все, як він того бажав: перемога, декілька годин…
    • пекло для нас обох Cover
      by Вей — *думки максіма перекладено на нормальну мову* Все почалося 24 лютого. День, коли життя всього світу перевернулося з ніг на голову, а, ОСОБЛИВО, моє. Я русофіл ліберал, який бореться з путіним, щоб на росії проквітало щастя. З почтаку війни мої соотєчественнікі відчули те, що…
    • Звички та ритуали Cover
      by Glider Golden — – Добрый вечер, Олексей. – Добрый вечер, Марк. Це стало свого роду ритуалом. Багато психологів (один з них сидів просто поруч) радило знайти для себе щось постійне під час війни, якийсь якір, яким можна зачепитися, щоб не знесло течією новин, подій, емоцій та відчуттів, і таким…
    • ЗеМакарошки Cover
      by Юрченко Анастасія — 13:30 березень 2022 Знову телефонні переговори. Інколи здавалося, що їм ніколи не буде ні кінця, ні краю. Та Емманюель телефонував знову і знову. Хто б міг подумати, що у XХI столітті йому – президенту європейської країни, доведеться раз у раз повторювати спроби "дипломатичним шляхом"…
    Note