Розділи
-
Над Золотим містом вже тиждень не світило сонце. Темні хмурі хмари затягнули небо і ніяк не хотіли його відпускати. Почулися звуки змахів крил і над величним палацом Асґарда пролетів ворон. Птах, зробив один круг навколо величної споруди, і залетів у відкрите вікно яке, ніби…-
20,8 K • Ongoing
-
-
Тор глибоко зітхнув і подивився на плід своєї виконаної праці. Будинок вже виглядав значно чистіше, а ніж раніше. Звичайно, принц не мав великого досвіду в прибиранні, але діватися було нікуди. Гельґа з добрих спонукань дала йому дах над головою і який-ніякий притулок, а Одінсон…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Звичну всім істотам тишу лісу раптово розрізав різкий грайливий сміх. Він заливав всю округу в радіусі десяти метрів. Звук стоп, що б'ються об землю, і обурені чоловічі вигуки доповнювали цей надокучливий галас. Голоси наближалися до сонної, ранкової, вкритої сонячним сяйвом…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Тор нічим непримітним раннім ранком ніс відро з водою, щоб напоїти худобу Гельґи. Він навіть не здогадувався, що за ним вже якийсь час ведуть спостереження. Заповнивши корито чистою водою, хлопець збирався піти в будинок, де його міг чекати сніданок, але його плани були…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Тор сидів навпроти лісу і без якихось думок дивився вдалину. Він провів усю ніч на вулиці, навіть достатньо холодний та неприємний вітер не міг змусити його піти в хатину до Гельґи. Жінка з одного боку йому нічого поганого не зробила, але місцеві з поселення могли розповісти про…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Мені було всього десять років. Білий від снігу горизонт різав очі. Мороз пробирав до кісток, а хуртовина в свою чергу нещадно обпалювала обличчя. У пам'яті виникали страшні моменти: обличчя тих, хто щойно вбив її. З рук капала багряна кров. Ноги скам’яніли настільки, що кожен крок…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Темний ліс озорявся м’яким місячним сяйвом, що відбивалося в краплинках роси на листочках рослин. Між величних стовбурів лежала дівчина. Здається вона спала і ніхто б з істот не посмів порушити її сон. Я лежала в пухнастій траві. Легенький вітер лоскотав обличчя і колихав…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Темна худа постать снувала поміж величними стовбурами дерев, залишаючи від себе лише відлуння сумної мелодії, яку наспівувала. Сьогодні була яскрава ніч: рожевий місяць освітлював дорогу, а зірки доповнювали цю космічну картину. Я так задумалася, що навіть не помітила, як…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
написаний для осіннього фікрайтерського з'їзду 2021; ключ: «залишся» коконой не звикає - йому все одно колись знову доведеться піти. він почувається чужим, десь всередині неприємно і порожньо, однакові дні проходят повз, залишаючи у спогадах одну й ту саму картинку. коконоєві…
-
760 • Ongoing
-
-
написаний для осіннього фікрайтерського з'їзду 2021; ключ: «все, що не вбиває» коконой дозволяє собі звикнути - спочатку до постійної присутності сейшу в його житті, потім до бібліотеки, яка стала їхнім спільним сховком від проблем. потім до чужої квартири, в якій одне ліжко на…
-
760 • Ongoing
-
- Previous 1 … 274 275 276 … 1 351 Next
