by Олександр Білокур —Частина 1 Ранок. Після вчорашнього завдання в нас лишилося хутро кабана та достобіса м'яса. Я вирішив походити по ринку та якомога ретельніше дізнатися ціни, що мені вдалося без проблем. Більшість купців відповідали на мої питання спокійно, не дратуючись через те, що я нічого не…
by chidilora —Цього ж дня мені надійшло повідомлення. «Схоже, тобі незабаром знову доведеться вийти назовні». (Смайлик) «Я дам тобі шанс». «Якщо вдало впораєшся з дорученням, ми зустрінемося». «Адже ти став дуже зацікавлений у мені, чи не так?» (Смайлик) Дуже не хотілося погоджуватися з…
by Олександр Білокур —Частина 1 Літо минуло так швидко, що я й оком не змигнув. За час проживання в селі Буена, а саме — три місяці, мені вдалося багато чого. Я знайшов роботу репетитором для діточок. Більшість із них узагалі мене не слухала, тому зовсім швидко відмовився від цього заміру. Правда мені…
by chidilora —Через деякий час моя туша розтинала простори університету. Я запитував себе, навіщо сюди приперся, і моя безневинна свідомість відповідала: «щоб знайти Його». Імені я його не знаю – у профілі був вказаний псевдонім, скільки йому років – теж, адже цифра «дев'яносто дев'ять»…
by Олександр Білокур —Частина 1 Радий вас вітати. З вами, як завжди, ваш улюблений Рудеус Ґрейрат. Зараз я вдягаюся, щоб вийти прогулятися та порозмовляти зі своєю подругою дитинства — Сільфі. Ми відправилися в сторону старого дерева — найбільшого, яке я бачив у цьому світі. Від холоду, правда, воно не…
by chidilora —Увечері я вирішив поїсти. Якби не материнська їжа, я вже остаточно б збожеволів. Пройшовши на кухню, я зустрів свою рятівницю біля плити. Її ласкаве «вечеря скоро буде готова» заспокоювало мене. Зазвичай я йшов назад у кімнату, але вирішив залишитися. Присів за стіл. Вона це…
by chidilora —Двері прочинилися, і я краєм вуха вловив, як сперечаються між собою дівчина-медсестра, охоронець, і Ніколас. Не дивлячись на протести і заперечення охоронця, Ніколас протиснувся між фігурами, що стовпилися біля моєї палати. Дівчина хотіла його утримати, але двері зачинилися…
by Олександр Білокур —Частина 1 *від особи Сільфі* Нарешті! Нарешті цей день настав. Сьогодні я зможу вмовити тата Руді відіслати йому листа. Ні, я зроблю це! Можливо Руді думає, що я про нього зовсім забула, проте це не моя провина. Наші батьки не дозволяють мені турбувати його листами, бо це доволі…
by Олександр Білокур —Частина 1 *від особи Еріс* Останнім часом Рудеус дивно себе поводить. Звісно, він був диваком і раніше, проте зараз все інакше. Здається мені, це провина того клятого листа, який нещодавно потрапив йому до рук. Як тільки він прочитав вміст, одразу настрій в кімнаті…
by chidilora —«Зупинися!» «Прошу, не треба!» «Ти ж не хочеш цього робити, чи не так?!» Обличчя так само залишалося неупередженим. Холодна бетонна підлога, такі ж крижані стіни, ланцюги. Металеві, важкі, міцні. Окови міцно стискали руки, і кожен рух віддавався болем. Розтерті в кров зап'ястя і…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.