Розділи
-
Частина 1 *від особи Еріс* Останнім часом Рудеус дивно себе поводить. Звісно, він був диваком і раніше, проте зараз все інакше. Здається мені, це провина того клятого листа, який нещодавно потрапив йому до рук. Як тільки він прочитав вміст, одразу настрій в кімнаті…-
49,5 K • Ongoing
-
-
POV автор Її ця новина застає на роботі. Вона затримується допізна, готуючи матеріали судового слухання, яке відбудеться в понеділок. Справа неважка, всього лиш пограбування, але підозрюваний заперечує будь-яку свою провину і навіть намагається звинуватити у всьому потерпілих.…-
8,2 K • Ongoing
-
-
I У вечірньому небі мерехтіли тисячі зірок. Над маленьким графством цвіла по-справжньому казкова ніч. У фамільному замку роду де Сенжені світло горіло в кожному з вікон. В нічну тишу, яка обрамлялась плескотом хвиль об височезні скелі, зсередини маєтку лунала музика та шум…-
23,4 K • Ongoing
-
-
Ґевін розстрілює електрозамок та шукає щось підходяще аби піддіти двері, але РК900 просто чіпляється пальцями за заблоковані стулки і розводить їх в сторони наче домкрат. Поруч Аллен, втомлений і злий як чорт. Ґевін також виснажений, у нього болить все тіло, ниє вибите плече, але…-
17,6 K • Completed
-
-
Біжу лісом. Навколо темно, хоч око виколи. За мною женеться щось страшне, чого не повинно існувати у природі. Це - Чудовисько з великими очима та непропорційним тілом. На Його лапах сохне чиясь кров. Вона скрапує з пальців на землю з глухим стуком. Та він віддається у моїй голові.…
-
8,2 K • Ongoing
-
-
Поділ білосніжної сукні ковзав підлогою, мов слизька змія, мов нагадування, хто вона і яка доля її чекає. Кетрін не зменшувала швидкість бігу, відчуваючи як дихання перетворюється на клубок сплутаних ниток, чуючи як високі підбори дзеленчать об мармурову підлогу, луною…-
4,1 K • Completed
-
-
Кровожерливий монстр п’ятий рік пожирає людей на передовій, затягуючи нас все глибше в цю м'ясорубку. Сьогодні ми вкотре добивали дитя Східного Союзу. Знаю, звучить страшно і безглуздо, але вони вже давно стали нашим «ворогом». На мовчазному світанку проходилися, шукали наших…
-
355 • Completed
-
-
Я все ще це абсурдом називаю, Повіриш? Це інакше й не назвеш. Невже оце і є твоє кохання? Заради нього ти весь час живеш?! Скажи чому, чому так по дурному, Поводився зі мною кожен раз? Немов побачив у мені заміну Колишньому, в яке плюєш щораз. Ти граєш у всі ігри одночасно, І вже…
-
Твоя душа шляхетною здавалась, Коли дивилась в очі я твої. Можливо, навіть трохи сподівалась, Що все обернеться немовби уві сні. Чи знала я, на що я підписалась? Ну звісно знала, правила в цій грі Геть не такі, якими уявляла Бездонні очі повні синяви. Якщо ж зізнатись чесно - я…
- Previous 1 … 140 141 142 … 1 340 Next
