Розділи
-
Дмитро ішов пів дня намагаючись як омога менше зупинятись, аби наздогнати групу солдатів. Але почало темнішати і він вирішив ночувати прямо на дорозі. Дмитро розвів багаття, розклав самодільний спальник, заварив чаю і дістав з рюкзака їжі. Це було трохи картоплі і курятини, які…-
2,9 K • Ongoing
-
-
Моє тіло здригалось від страху. Темінь окутує кімнату і не поліпшує стан. Руки трусяться і хочеться заплакати. За що? Чому саме мене переслідує цей сон? Якій сволоті я насолила? Залазячи на холодне підвіконня я окидаю поглядом темну вулицю. Світломаскування , щоб його…
-
620 • Ongoing
-
-
Хоч я і не висипаюся, але прокидаюся досить рано. Сон для мене вже давно став лише переходом у завтрашній день, наче склейка між двома сценами в кіно. Після підйому з ліжка годую свого кота. Снідаю з того, що лишилося від вчорашньої вечері або просто із чого є. Це не дуже корисно, але…
-
9,0 K • Ongoing
-
-
«Стара просто якась невмируща» -- лунало в голові білявки, коли вона примостилась на лавку поблизу шпиталю для людей літнього віку. «Реально? Треба ще й нічого собі гроші відвалити за її лікування тут. Та вона навіть хворою не виглядає. Ну, як завжди в принципі: щось в плечі коле,…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
З чого почнеться моя розповідь. Гарний хлопець 18 років. З блідим обличчям, русявим волоссям,зібраним в хвіст, сидячи в своїй кімнаті зосереджено читав літературу. То спаде щось на думку, засмутиться, то подумає, повеселішає. Та не читав він тої книги, в своїх думках потонув…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
А потім в шатро, з зруйнованими в фарш нутрощами, непроханими гостями поприпиралися всі кому не лінь: розвідники, що одразу кинулись розгрібати завали, влаштовувати лігво якесь, не питаючи чи треба, вклоняючись находу, Лагор і зграя Ешона теж не змусила себе чекати. І всі як по…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
Сірість і вогкість. Дощ і вітер. Холод і туга. Ось що супроводжувало Емілі на шляху до центрального кладовища. А ще, чорнота. Адже всі, хто був поруч, сьогодні вбралися в чорне. Гнітюча атмосфера і мати, яка вбивається біля труни. Завжди суворий батько, стискає ручку парасольки і по…
-
959 • Ongoing
-
-
Чоловік стояв та розглядував всіх хто йде, шукаючи дочку. Саша тим часом, стала як викопана. — Саш, щось сталося? В голові мільйон ідей, що можна обійти, і чи побачив він її. Але вона зрозуміла, не побачить сьогодні, чекатиме завтра. Розмови не уникнути. Але постає друга проблема,…
-
10,3 K • Ongoing
-
-
Де, якщо не в клубі «Блакитна устриця» позбавлятися панцира та звільняти свою перлину? Примітки: Таймінг: події через шість років після подій "Відчув, як це" — https://fanfic.com.ua/fanfic/1-217/ , дуже рекомендую читати спочатку його, так цікавіше, проте "Без панцира" можна вважати цілком…
-
40,0 K • Ongoing
-
-
Не зважаючи на те, що Ештон ліг пізно: поки кров вся зі зміюк стекла, поки шкіру зняв, поки вичистив від нутрощів, а потім ще в молоці замочив... Словом, десь в півночі ліг - як справжня господиня. Та не зважаючи на усе це - встав рано. Так рано, що якби у пустелі водилися півні - точно…
-
331,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 278 1 279 1 280 … 1 350 Next
