Розділи
-
Забрати його з Мунґо виявилося майже нереальним завданням. Про те, що час вже йти додому, Поттер і чути не хотів, затикав вуха, машучи головою. Довелося пообіцяти, що ми тільки перевдягнемося. Треба ж з рештою виглядати по-людськи, мало чого може статися, а потім одразу…-
9,9 K • Ongoing
-
-
Се Ляню важливі обійми. Вони допомагають відчувати себе потрібним, передавати тепло, нагадують, що Хуа Чен поряд, тут, що він повернувся і більше нікуди не подінеться. Вони дають відчуття безпеки та спокою. Се Лянь часто прокидається від жахітть, судомно хапає ротом повітря,…
-
331 • Ongoing
-
-
Весна вже не за горами, а легенький мороз і вітер зі сніжинками ніяк не хотіли зникати. Зранку вікна та калюжі оздоблені чарівними візерунками морозу і вітерець приносить маленькі кришталики води. Це змушує мене натягнути пальто під саме горло і швидше йти на зустріч подрузі.…
-
23,6 K • Ongoing
-
-
Вкотре у своєму житті я переконалася, що карма це дивовижна річ. Лише мені може пощастити два рази за один тиждень довести людину до білого коліна, а найгірше те, що це Давид. А від нього можна очікувати все завгодно. Тому вихідні пройшли за вивченням і повторенням історії…
-
23,6 K • Ongoing
-
-
Якщо би тебе не було, може, тоді я спокійно би жив. Не намагався би стати кращим, ніж є. Не вдивлявся би так прискіпливо у свої недоліки. В мене і так усе є. Я скроєний за вищим ґатунком. І маю свій шлях. Мав би. Може, я був би спокійним та поміркованим і не кидався б на учнів з…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
Те, що любила Еліс можна перерахувати на пальцях однієї руки: Океан Ельзи, хороше вино, запах жасмину, шоколадний торт з п’янкою вишнею та цькувати русню. Те, що вона ненавиділа б зміг перераховувати годинами: ранок, погану каву, сирени, сонце, бо воно світить, хмари, бо не видно…
-
94 • Ongoing
-
-
Молодий вчитель не знав, що йому робити – черговий урок в класі, який він не любив всією душею, перетворився на жах. Його пояснення нової теми ніхто не слухав, деякі почати кривлятися та голосно розмовляти, сміятися, повністю ігноруючи зауваження та самого вчителя. Остання крапля…
-
78,1 K • Ongoing
-
-
Руки омеги почали тремтіти. Він ніяк не сподівався побачити Чон Чонгука. «Чому саме зараз? Навіщо він прийшов?» — питав учитель подумки, не відриваючи погляду від колишнього (вже нинішнього) учня. У голові відразу почали крутитися спогади про ті жахи, що відбувалися з ним у…
-
78,1 K • Ongoing
-
-
- Я ж казав уже — від мене, вчителю, вам не втекти, — Техьон почув усмішку і відчув легкий дотик губ до його шиї ззаду біля початку росту волосся. У омеги мови дар мови, все тіло скувало, шок від дій Чона так затуманив розум, що придумати хоч щось для припинення свавілля та…
-
78,1 K • Ongoing
-
-
Ще не зовсім розвиднілось. І чудернацькі ліхтарі ще досі підсвічували тонкі дощові струмочки з зовнішньої сторони вікна. Нехай. Сьогодні замість мене плаче небо. Бо я не здатен. Ейфорія затопила свідомість блакитним морем, не залишивши жодного сірого куточка. Навіть пачка…
-
8,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 124 125 126 … 1 352 Next
