Розділи
-
Вулицями Львову висять на стовпах поодиноко оголошення, іноді в них були запрошення до якогось клубу, і серед них висіло запрошення до відбору в "Клуб звичайних людей". Приймали туди абсолютно всіх, принаймні на кастинг. Багато люду вибирали, але ще більше повибувало на тому…-
1,6 K • Ongoing
-
-
Він закрив двері і пішов до столу. -Що ж, вітаю всіх хто залишився, вас чекають незабутні 20 тижнів -20 тижнів?! Ми що до квітня будемо вчитися?! - викрукнив хтось із залу -По-перше, не кричіть, юначе, по-друге, так ми будемо з вами займатись ще й квітні -А хіба, це не забагато для…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Звичайна сімейна вечеря. Мати наливає усім борща, втомлений після роботи батько розповідає як пройшов день. Дідусь знову скаржиться що сім’я не читає молитву разом з ним, від нього в котрий раз відмахуються. Яна сидить ніби на голках. Вирій думок крутиться в її голові, думок яких…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
- коли я казав, що хочу більше часу проводити з ровесниками це означало, що мені кортить погуляти з друзями до ночі, а не їхати в незрозумілий табір з десятками малих тараканів, які бігають, кричать і не вміють поводити себе в соціумі. Не таких підлітків я хотів. Маріан вирішив не…
-
570 • Ongoing
-
-
Не бачила я, чула, як ти плачеш. Я знаю, це навіть на смак. Припини сльози і дай мені руку. Будем слухати в темряві звуки. Перетнути кордон і опинитися вдома - все, що треба, аби знову дихати на повні груди. Синьо-жовті прапори, ковток свободи і наймилозвучніше «Ласкаво просимо до…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
«Сехмет не бажає бачити вас», – Хен Нетер не приховувала насолоди, з якою промовила ці слова. Попри те, що Ілінка відкрито казала і їй, і Аврелії про своє велике кохання до Декієни, це кохання видавалося Нефтіс подібним на те, як поети-невдахи оспівували свої високі почуття до…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Вона стояла на даху і курила. Я вже восьмий місяць поспіль спостерігала за нею і чекала, але знала, що ані сьогодні, ані завтра вона не стрибне – як не стрибала вчора і позавчора. І вже сама задавалась питанням, навіщо стільки часу я трачу на цю безглузду затію. - Нехай іде під три…
-
722 • Ongoing
-
-
Забігши в квартиру, Євгенія притисшись спиною до вхідних дверей, так і сповзла по них на підлогу. ЇЇ серце готове було вистрибнути з грудей. Як же вона злякалась. Але не поцілунку чи дій Богдани, а того що відчула сама. Повільно піднявшись, жінка рушило до кухні на ходу…
-
26,8 K • Ongoing
-
-
Покришений бетон гидко хрумтів під товстими підошвами чоботів. Від димного, горілого повітря дерло горло, та вона продовжила дертися на другий поверх напівзруйнованої міської адміністрації. На останній сходинці ледь не послизнулася на купці битого скла. Пробігла до кінця…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Дівчина прямувала додому. Ставало все темніше та хмари пливли все нижче. Здавалося, будь-якої хвилини, небо розколеться і на місто зійде лють Зевса. По щоці потекла ледь помітна сльоза, а в горлі почало нестерпно боліти. *** – Марусь, я хочу все закінчити.. все що між нами…
-
502 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 229 1 230 1 231 … 1 352 Next
