by dariafrost —М'яко кажучи, Сем був у паніці. Гаразд, зараз він пригнічений більше, ніж будь-коли. Це був пік апокаліпсису, з якого він щойно повернувся, і Дін взяв на себе роль няньки, щоб переконатися, що він не скаже «так». Його брат не довіряв йому і їхні стосунки були досить ефемерними,…
by руда відьма —Я не можу підняти очі. Мені страшно. Допоможіть. В мене руки дрижать ще досі хоч минуло вже кілька літ. Ось зап'ястний метелик загинув. Перерізала крильця. Тримавсь кілька днів він тихих й недовгих. І в червоному лезі сховавсь. Соромно й щоки мої палають. Загубила життя ще…
by руда відьма —Я нарешті можу сміятись. Скільки літ з дитинства пройшло? Щиро сміхом тоді заливалась, я згадала як це воно. Як воно з головою порожньою йти по вулиці й співати пісні. Як ходити тропою дорожньою і не хтіти залишитись в ній. І весна доторкається ніжно до волосся мого…
by руда відьма —Ніч є довга, життя - коротке. Подивлюся на небо ясне: Місяць сяє цнотливо і скромно. І не знаю ким насправді я є. Відбивається усмішка в світлі. Я тихенько зізнаюся їй, моїй милій коханій тихій, що люблю більше зорей ясних. Ніч є довга, життя - коротке. Обніму моє сонце…
by руда відьма —Холодні руки на шиї здавлюють, але дихається вільно мені. Я вже звикла: від життя утікаю і не даю шансу собі. На руці кілька п'ятен лишилось. Гірко пахне шкіра їх. Я вдихаю перший раз так вільно.. Зникли руки кудись оці. Далі падаю. За кучері держуть і все топлять в солоній…
by руда відьма —Грію руки під светром теплим не своїм. І цілую у шию її. Я щаслива нарешті. Мила, пахнеш ранком, коли заметіль припорошує стежки завзято, замальовує вікна чудні. Я кохаю тебе, ніби ранок, що проводжає місяць. Диви! Зорі падають! О, ти повірила. Очі сяють так дивно твої. І в…
by руда відьма —Я торкнуся шовку білого, маючи руки спалені до кісток. Посміхнуся вивчено: "Який ніжний цей шовк!" На тканині залишиться чорним від вугілля кісток мій слід. Знову посміхаюсь вивчено, Бачу у цих плямах глід. І вже тканина ця варта того, щоб зробили мені кімоно. Мого волосся…
by руда відьма —Скажи мені як так вийшло, що ти мене не кохала? Через що моє тоді "я" засяяло? Навіщо брехала? Скажи мені як так вийшло, що я тебе не кохав? Через що мені частину душі відтяло? Навіщо я тоді приїхав? Скажи мені як так вийшло, що самотність змусила думати нас: "Його посмішка моє…
by Ann.Si —Опис: НемагічнеAU. Драко і Герміона - піхотинці королівського загону добровольців інтернаціонального легіону під час війни в Україні. Дії нарису відбуваються під час зачистки Бучі. Хотілось плакати. Ком негативних почуттів дер горло, очі сльозились не стільки від…
by Полумяний лотос —Час минає швидко, а коли ти безсмертний, він летить ще швидше. Але ось пам'ять, на жаль її не стерти, і там, де дуже хотілося б навіть не дивлячись на твої сили… Але вона дає можливість відчувати, що ти все ще живий. Але відчувати лише один біль, зовсім нестерпно... Особливо коли…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.