Розділи
-
Недалеко від місця, де дорога звертала у двори, Інгвар зупинився. «Маленька прогулянка» затягнулася до вечора, доки Рейн не згадала, що їй час повертатися. Хлопець попрощався і залишив її наодинці, розуміючи, що з’являтися перед наставником поки не бажає. Разом із тим Альда…-
138,6 K • Ongoing
-
-
Рай Це сів навпочіпки біля ліжка біля розсунутих ніг Тегона. Він потягнувся до тумбочки, дістаючи різні лубриканти. - У нас є малиновий, полуничний, ванільний, м'ятний, женьшеневий, шоколадний, кавовий... Але збудженому ТеГону вже було не до вибору: - Давай полуничний, - брязнув…
-
22,6 K • Ongoing
-
-
Сіф розплющив очі та одразу побачив старий пожовклий череп перед собою. — А-а-а! — скрикнув Сіф, схоплюючись на ноги. — Тихо там! — рикнув зі свого ліжка Круел. — Я тільки-но прийшов… Хочу спати… А на ліжку твій подарунок… — Дякую, — Сіф скинув череп, струснувши ковдрою, аби…
-
29,8 K • Ongoing
-
-
– Під місячним сяйвом океан здається таким непривітним, – Ізекіл простягнув руку, торкнувшись пальцями холодної води. – Мати розповідала мені історії про створінь. Про дивовижних істот здібних дихати під водою, вони мали хвости та зябра, дрейфували день і ніч, і не відчували…
-
8,5 K • Ongoing
-
-
Рік потому Штормище – центр торгівлі найякіснішою й найбільшою рибою, скупчення купців, що продають найкращий шовк в усій імперії, цитрусові фрукти, духмяні чаї, золоті намиста, золото та метал, місто, в якому править монарх. Проголошене центральним на материку, воно гуде, як…
-
8,5 K • Ongoing
-
-
– як ти? – запитує він і відразу ж утикається в екран свого телефону. “я відчуваю абсолютно все і нічого водночас. не показуючи, не розповідаючи, не благаючи. щодня розбиваюся все більше на дрібні шматочки. відчуваю шрами від порізів, але не бачу їх. та й як їх можна помітити,…
-
229 • Ongoing
-
-
Над полем недавньої битви висів чорний дим. Рештки колісниці ще тліли, іноді спалахуючи червоними іскрами від поривів вітру, проте, ненадовго: в них вже не було вогню. Чорні круки кружляли довкола, вибираючи здобич. А вибирати було з чого. То тут, то там лежали трупи воїнів Мін та…
-
875 • Ongoing
-
-
— Це дуже дивно, що ти запросила мене кудись, Катрусю. Вона завжди зверталася до мене оцим своїм “Катрусю”, від якого моє серце плавилося наче під прямими сонячними променями. — Чому? — Бо ти не дуже любителька виходити у люди. Завжди проводиш свій вільний час у бібліотеці,…
-
447 • Ongoing
-
-
Коли ТеГон прокинувся, Рай Це сидів, погойдуючись, на пластиковому білому стільці, що незрозуміло звідки взявся, склавши ноги на ще більш незрозуміло звідки узявся такий же пластиковий білий круглий стіл. На обличчі Рай Це була тканинна маска, в одній руці він тримав склянку з…
-
22,6 K • Ongoing
-
-
Свист шаблі на мить розітнув тишу, потривоживши повільний танок білого небесного пуху. Сніжинки, що попали на клинок, вмить розтанули, й змішавшись з кров'ю, червоними струмками потекли додолу. Лян Кянфан запхав у піхви шаблю, не почистивши її, і глянув туди, де на снігу лежала…
-
875 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 213 1 214 1 215 … 1 352 Next
