Розділи
-
Чудовий день видався в селищі. Сонце світило ярко, але постійно дув прохолодний вітерець, створюючи прекрасну погоду для праці. Лукаш йшов лісом на зустріч зі своєю коханою й думав що він найщасливіший хлопець на світі. Мало того що роботи за день було мало, так він ще зміг…-
1,0 K • Ongoing
-
-
Чонін проріс гортензією. Такими гарними блакитними квіточками. Вже давно... Його сусід по кімнаті не давав йому спокійно жити. Він дуже гарний. Ну а що? Один з найкращих студентів, що переїхав з Австралії, добре знає англійську, а ще він дуже гарний і привабливий. А ще привабливий. А…
-
4,0 K • Ongoing
-
-
Глава 2: "Це всього-на-всього сон!" Шок на обличчі Ніла був очевидним. Він не міг повірити, що спричинив стільки проблем для своєї команди. Але з часом його погляд ставав все тьмянішим; було боляче слухати такі слова від близького друга. Сором поступився місцем дивній емоції, яку…
-
4,4 K • Ongoing
-
-
— Кохаю тебе — підтягуючись й даруючи ніжний поцілунок в шию, муркотить Костя — це було прекрасно, — додає вже тихіше. Бреше, бреше більше собі чи Міші він та й не зрозумів, але за другим поцілунком потягнувся. — І я тебе кохаю, — обнімаючи Костю, вивалює Міша Ні, Костя кохає…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Ханахакі - рідкісна людська міфічна хвороба, при якій хворий відкашлює квіти через нерозділене кохання. Вона виникає лише в тих, хто шалено закоханий у когось. Ґідеон хворіє. Хворіє довго і невиліковно. Хворобою на яку він сам собі прирік, і тепер страждає. Страдає…
-
1,0 K • Completed
-
-
Гучний цокіт підбор пройшовся по коридору, приглушуючі усі інші кроки. Це були улюблені чоботи інспектора Рі. Високі, чорні, з срібними гудзиками та низькими підборами. Елегантні, як усі ельфи. Похмурі, як і сам інспектор. Робота інспектора Рі, тобто Рілеандора, вимагала від…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Життя бушувало до тебе і після. Ти став причиною поділу її парканом, нескінченно-довгого паркану, що нерівною лінією ділив моє життя навпіл. Пам'ятаю, як твої руки малювали огидні слова на ньому, як все твоє існування безжально відбивалося на обмальованих, прогнилих дошках. Я б…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Це звичайно не море, невелике заміське озерце з його спокійним темно синім майже зеленим плесом навіть близько не зрівняється з безкрайнім простором океану, що солоною бірюзою втікає аж за лінію горизонту, даруючи повітрю приємну свіжість та легкий аромат бурих водоростей. Я…
-
13,1 K • Ongoing
-
-
- Усі кажуть, що помста не поверне тобі втраченого... Але ж і прощення не повертає нічого! Я зрікся помсти так чому ж досі так боляче?! - люто кричав Се Лянь не в силах впоратися з емоціями, що глушили його завжди раціональний розум. - Яка ж ти погань! Хто дав тобі право вирішувати? Ні,…
-
635 • Ongoing
-
-
Мінхо зайшов на кухню дільниці, де зібралася вся зміна. Востаннє таке було, коли проводжали старшого лейтенанта Чхве на пенсію. Старий завжди був у піднесеному настрої, і зовсім не через те, що замість рації, у спеціальній кишеньці, він носив флягу, ні, не через це, просто людина…-
12,0 K • Completed
-
- Previous 1 … 119 120 121 … 1 352 Next
