Розділи
-
Людина — це машина, що весь час потребує ремонту. Половина її життя іде на те, аби полагодити зіпсовані запчастини або відполірувати заношений корпус. Вона звикла найменувати себе досконалою з такою легкістю, наче поступається іншим створінням у чомусь, окрім зрячої свідомості.…-
1,3 K • Ongoing
-
-
І наступне, що відчуває Енакін, це хвилі, які кудись несуть його тіло. І тишу. Але не гнітючу і небезпечну, а умиротворену і розслабляючу. - Енакіне. А це що? Хтось знову його зве. Але тут так добре. Спокійно. Так хочеться тут залишитися. Хоча хто б ще сказав, де це "тут"…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
«Цікаво, як вони там?». Здавалося, це запитання настільки заповнило собою таку довгоочікувано-непохитну тишу в кімнаті, що звучало від усюди. Відкорковуючи пляшку «Hennessy”, за своїм післявоєнним планом діяв Михайло Подоляк. Все, як він того бажав: перемога, декілька годин…
-
716 • Ongoing
-
-
— Як же ти став генералом? Ітто посміюється, тримаючи гострий площик стріли над наспіх розведеним вогнем. Ситуація, звісно, не дуже смішна, розкажи кому — будуть у долоні плескати та охкати на повен голос, але Ітто це не заважає — посмішка з його губ не сходить, від чого Ґоро…
-
498 • Ongoing
-
-
Ніч промайнула швидко для обох. Солодкі сни ніби кружляли зі спальні Ґрифіндору і до підземелля і по прямій. Навіть зайві думки не заважали спати. Герміона взагалі не обдумувала попередній вечір. Вона лише заснула з посмішкою, як та дитина, якій подарували бажану іграшку. Але…
-
10,2 K • Ongoing
-
-
Перед тим як ви почнете читати цей крінж, якщо бачили на просторах фікбуку цей твір еа руснявій, це я, але вирішив написати все це моєю рідною. Це ау по Розбитостеколлю Трансформерів, моя версія, чому б і ні, всі люди тому що я не вмію описувати трансформерів. — Ти тут…
-
921 • Ongoing
-
-
- Без двадцяти дванадцята: бурмоче собі під ніс молодик поглядаючи на екран телефону.Він йде по тамбуру шукаючи своє купе і тягне за собою чорну нічим не примітну валізу. - Ось!: - викрикує юнак і міняється в обличчі коли відкриває двері,розгублено кліпаючи очима він все таки…
-
5,7 K • Ongoing
-
-
Надворі дме холодний, зимовий вітер. Ось ось наступити Різдво. Будинки сяють святковими вогнями, скрізь чутно щасливі голоси дітей і дорослих. Саллі щиро посміхається спостерігаючи за блискучими сніжинками через вікно рідного дому. У її сьоме Різдво все було не таким.Давні…
-
464 • Ongoing
-
-
Цієї ночі Доріану наснився кошмар. Місяць завис у проваллі вікна жовтим півколом, відчинені віконниці билися до стін, а фіранки звивалися білими зміями у повітрі. Лавеллан стояв над ліжком, і обидві його руки були цілими. У холодній напівтемряві було майже не розгледіти, тому…
-
1,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 109 110 111 … 1 325 Next
