by хтонь —Шумна таверна, десь на околиці богом забутого забутого селища. Більшість відвідувачів зібралися біля барда, що співаю якусь баладу про любов. У кутку барної стійки сидить Ровена зі своїм помічником Генрі, пропускаючи черговий келих малинового елю – Генерал, Ви..– Генрі не…
by хтонь —Весь день Ровена була у подавленому стані. Хоч вона і намагалася усміхатися, але це була награна усмішка. Юджи це одразу помітила, скільки би та не питала її кохана постійно казала, що все в нормі і з нею нічого не трапилося. Лише ближче до вечора Юджинії вдалося дізнатися у чому…
by Ven —— Ну чого ти дивишся на мене, як баран на нові ворота? — Остап втомлено зітхнув. Ось уже годину вони з Тарасом бігли по лісу, втікаючи від панських собак, а тепер спинились, прислухаючись — чи не чути гавкоту або пострілів. Тарас кліпнув. Хвилину тому він, зігнувшись, аби…
by хтонь —Примітка: генерал Хронос та Ровена - один персонаж На сонячній галявині розташувався один з військових штабів армії Денкеля. День був занадто спекотним, але навчання все одно проводилися. – І обов'язково мені тут бути присутньою? –Люба, це сумісні навчання, ми повинні бути…
by Христина Новицька —3 розділ Як завжди ранок у дівчини розпочався не з нормального сніданку, а з будильника, і прокинувшись, швидко одяглася і перекусила, але позвонила мама і та взяла трубку, посміхаючись бо вже давно не говорили з нею: Привіт мамусь, як там справи в Києві - Привіт доню, непогано,…
by Христина Новицька — Їхавши в дорозі, вона роздумувала про того журналіста, чого і за що його вбили, бо за кожну померлу людину яку бачила, обов'язково роздумувала, бо колись ледь не втратила подругу, і після згадки про той випадок, почала згадувати той літній вечір: 10 років тому - То куди…
by atsunord —Владислав піднявся зі свого ліжка і відчинив вікно. Свіже опівнічне повітря заповнило до краю легені і надало відчуття свободи і всесильної безстрашності перед фатальними труднощами. З першого поверху, незважаючи на час, лунали відгомони жвавої бесіди товаришів, чиє горище…
by Alex —Ми з Каєм вийшли на вулицю і я почала розмову. -Ти з глузду з‘їхав чи що? - говорила я, з червоними щоками. - Я не хотіла з тобою цілуватись, потрібно було їй відмовити. -Спокійно, тепер до тебе точно ніхто лізти не буде та й думаю тобі сподобався поцілунок. - він стояв і…
by Христина Новицька — Дівчина прокинулася, коли її напарник їхав до родичів того журналіста, спочатку вона не розуміла де знаходиться, а потім коли побачила Марка, то зрозуміла що вони вже на місці: Ой, а ми що вже в Києві? - Так, ми приїхали, тільки ви заснули, от я і вирішив все з'ясувати без…
by Христина Новицька — Ранок, промені сонця заповнювали номер, літня пора неймовірна, для дівчини це була улюблена пора, подорожі, зізнання у коханні, все у цій порі буває, але стук у двері не змусив себе довго чекати, за дверима був її колега, одягнутий тільки у шорти і з голим торсом, вона була…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.