by mockingbird —У Чорнобилі тихо, там не літають птахи, І прекрасне завмерло на кожному кроці: Ще буквально учора тут були дітлахи, А сьогодні іржа і ознаки корозії. І Чорнобиль завмер, затаївши образу на людство, Він закрився у саван із ртутних тканин... Але ні... Диво сталося навіть…
by Софа —Тиша болить пустотою Скільки в мене ще сил для бою? Скільки зможу протриматись? Жити? Скільки разів при падінні я встану? На серці живого місця немає, лиш рани Кровоточить, стогне кричить душа А я стою над прірвою і слухаю тишу.... Тиша.... Просте, ніби слово, а немов би тягар В…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Як би мене запитали: "Яка погода у твоєму серці?" Я б відповіла:"Доволі жарко! Доводиться знімати футболку аби повністю не зіпріти". І в моєму серці надто жарко, Аж шкіра пече від навислих наді мною сонячних променів. За день міняю вже третю футболку, Вночі сплю лише в майці…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Твої очі нагадують, чорний шоколад з горіхами. Горіхи зелені, ще не встигли дозріти, Хоч сонце обпікало їх щодня. Голос схожий на щойно зібраний мед, Здається, ти пахнеш ваніллю. Хтось, хто цілуватиме твою шию, Просто зомліє від пахощів твоїх. Пальці кольору білого…
by anleah —Ти приходиш до мене в неділю, лягаєш поруч, сидиш тихо, як друг. Ти такий мені рідний, але від тебе вже нудить, Бо ти знову і знову забираєш надію та гладкість рук. Я присвятила тобі, приблизно, третину болючих вiршів. Відпусти вже. Мене. Будь ласка. На волю. Тисячі на майбутнє…
by Марія Пастухова —Ти можеш спалити мене у вогні Та я буду приходити уві сні Я буду вбивати та вабити тебе вечорами Мене не сховати Мене не здолати Ти благай, кричи, моли Та немає у мене вже душі Ти в мені її убив Я кохала, я бажала Ти ж мене закатував Якщо відьма я страшна Так терпи мене з…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Сьогодні- щасливий день, Бо я не випила жодної таблетки. Жоден раз не подумала про те, щоб покінчити життя самогубством, Таких днів є доволі мало. Часто буває, що наді мною літають сірі дощові хмари, На вулиці волога погода, Періщить дощ. Я лежу на ліжку і думаю ні…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Смішно, але чогось серце тернями покрилось, Голки впиваються при кожному стуку. Деколи на терені ростуть квіти, Серце жалить, Чому воно болить? Питання стовбичить перед очима туманно: "Чи все це потрібно?- кажу я- Чи не було воно марно?" Чи варто казати те слово лю,…
by anleah —Дивитись на себе — гидко. Чи то у відображенні дзеркала, чи то у відзеркаленні дійсності. Всім навкруги це вже до нестями набридло. А власні закони знову набувають беззаперечної чинності. Відчувати себе — нестерпно. Я рахую до десяти і знову запиваю бридкі пігулки. Пройшов вже…
by п'яничка —«Пробач. Пробач мені Та зрозумій, інакше я не міг вчинити. Повір, молю, повір мені, Дай змогу все пояснити. Я знаю, знаю, що вчинив паскудно, І знаю, як болить душа, Але повір, послухай-но! Мені інакшого шляху нема.» Благаю, ні... Стули вже пельку! Для кого всі оці слова? «Пробач,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.