Розділи
-
Усе марно. Пекучий жаль, пекуче і прощення. Моя душа змарнована до дна. Нема більше в посудині під назвою"Сьогодення", місцинки для скаліченого "я". Меркурій і Венера, Юпітер, Марс, Нептун, ніхто із цих планет Плутон не признають. А чим винна душа, що так тепла хотіла? Вогонь її…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Я не вмію писати красиві вірші, Малювати, стріпати смачні борщі. У мене оцінки стоять "за очі", Та я знову стою на даху. Переді мною моє рідне місце. Про нього не співатимуть оди. Але тут ми були усі ці роки, І постійно дивилися на синії води. Тут ми знайомились зі словом…
-
109 • Ongoing
-
-
Підвернувся на рівнині Я йшов до АТБ За руку з дівкою, шо де Шо десь знайшла малого пса Він впісяв. "Та я манав" Сказав собі. Та й взяв І трахнув... Він мене у зад Пав та не пропав Запальничка пала - пав весь світ Разом з твоїм тазом. Я почухав ніс Малював я барвами тебе.…
-
196 • Ongoing
-
-
я незграбний куточек пазлу що не вписується в історію зла я помилка еррор марна трата майна зайва тут і засмучена там, де байдужа до мене земля я веселка терор розбитий келих вина я есе майбутнього виродка, який тисне сумлінний курок я зеленка непотріб закарбований в шкіру…
-
67 • Ongoing
-
-
Чи я люблю, чи не люблю? Кохання це, чи просто тяга. Не знаю я за що схопилось моє серце, Лиш про одну її прошу... Немає днів, щоб не гукала, Нема часу, щоб не ждала І тілько, тільки б я знала за що тебе хочу знайти. Ти день для мене, ніч без сну За усмішку, за сльози я тебе хоч…
-
108 • Ongoing
-
-
Загнаний у кут Пишу я лист до долі, Проте, руки складаються поволі. Письменника журба знайшла І душу сумом обвела. - Як же мені здихатись неволі, Коли моя душа лежить в полоні, В полоні із думок тяжких? Втім, від долі тут немає прознання́, Вона недоторкáнна та німа. Її студений…
-
533 • Ongoing
-
-
Як я боявся тебе загубити, Перед тобою мій світ млів. Я так сильно тебе любив. Хотілося тебе міцно схопити І нікому більше не віддати. Літні прогулянки під дощем, Хіба ти міг таке забути? Цей спогад горів у серці вогнем. Я пам’ятаю твій перший дотик, Тоді впустив в…
-
173 • Ongoing
-
-
Поряд люди, а на серці мряка. Вони сміються, я у відповідь. І за це йому велика дяка, Звучать мої слова, як сповідь, Та все ж таки я розповім. Зламав мене, душу мою. Знайшов розраду у лиці чужім. А я одна серед людей стою. І вже не боляче, здається, Спогад не тягне вже на…
-
173 • Ongoing
-
-
"Хтось вмер" Бліда, мов смерть У танці з тілом Вже давно не плаче. Обійми в неї з потойбіччям. Стоп ! А може й ні ! Хтось ще у цій кімнаті Слідкує тихо з іншого кінця За танцем мертвих тіл Він точно жив ! Рум'яні щоки, блискіт оч Але страшенна та картина Зовсім не турбує його…
-
174 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 027 1 028 1 029 … 1 335 Next
